Координати: 44°56′59.30″ пн. ш. 34°06′19″ сх. д. / 44.94981° пн. ш. 34.10528° сх. д. / 44.94981; 34.10528

Свято-Петро-Павлівський кафедральний собор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Свято-Петро-Павлівський кафедральний собор у Сімферополі
Свято-Петро-Павлівський кафедральний собор
44°56′59.30″ пн. ш. 34°06′19″ сх. д. / 44.94981° пн. ш. 34.10528° сх. д. / 44.94981; 34.10528
Тип спорудиправославний храм
РозташуванняУкраїна УкраїнаСімферополь
АрхітекторЛазарєв
Кінець будівництва1859
Будівельна системацегла
НалежністьУПЦ МП
Станоб'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd і пам'ятка архітектури місцевого значення України
Адресавул. Жовтнева
ЕпонімДень апостолів Петра і Павла
Вебсайтcspp.prihod.ru
Свято-Петро-Павлівський кафедральний собор. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Свято-Петро-Павлівський кафедральний собор
Свято-Петро-Павлівський кафедральний собор (Автономна Республіка Крим)
Мапа
CMNS: Свято-Петро-Павлівський кафедральний собор у Вікісховищі

Кафедральний собор святих Петра і Павла — православний храм, кафедральний собор у місті Сімферополі (АРК, Україна). Храм побудовано на честь святих апостолів Петра й Павла. Їх мозаїчне зображення розташовано при вході до собору.

Опис храму

[ред. | ред. код]
У Свято-Петро-Павлівському кафедральному соборі, лютий 2009 року

Храм поєднує в собі елементи класичної та давньоруської архітектури. Собор хрестовокупольний у плані, має великі вікна, широкий вхід, до якого ведуть кам'яні східці.

Історія храму

[ред. | ред. код]

У 1851 році Преосвященний Інокентій писав у звіті Святійшому Синоду, що в Криму багато мусульман, пращури яких були християнами. Щоб зміцнити становище православ'я, на півострові було відкрито єпархію (рішення було схвалено царем Олександром II 16 листопада 1859 року).

Через 10 років після цього на місці старої дерев'яної церкви, що було освячено в 1806 році, побудували новий кам'яний собор на честь Петра й Павла. Автор проєкту — архітектор Лазарєв. Новий храм освятили 16 серпня 1870 року.

Опанас Іванович Тисов (староста храму) виділив на будівництво 15 тис. рублів та зібрав 30 тис. рублів. Його було поховано в храмі.

У 1868 році при храмі існувало два училища — чоловіче та жіноче.

Станом на 1888 рік при храмі зафіксовано 2115 парафіян — 969 чоловіків і 1146 жінок.

У 2003 році собору було надано статус кафедрального.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Надія Проскуріна. "Православні святині Криму. Храми Сімферополя". — Сімферополь, 1997 (рос.). ст. 17-29

Посилання

[ред. | ред. код]