Свято-Троїцька церква (Гельмязів)
Свято-Троїцька церква | |
---|---|
![]() Свято-Троїцька церква у Гельмязові | |
49°49′26.91″ пн. ш. 31°50′16.44″ сх. д. / 49.8241417° пн. ш. 31.8379000° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Сучасний статус | пам'ятка архітектури національного значення[1] |
Розташування | ![]() |
Архітектор | В. П. Стасов |
Початок будівництва | 1841 |
Стиль | неокласицизм |
Належність | УПЦ МП |
Стан | пам'ятка архітектури національного значення України ![]() |
Адреса | вул. Корольова |
![]() | |
![]() ![]() |
Свято-Троїцька церква — храм Черкаської єпархії Української Православної церкви (МП) у селі Гельмязові Золотоніського району Черкаської області, пам'ятка архітектури національного значення.
Троїцьку церкву збудували на кошти місцевого заможного козака Федора Савенка в 1841 році. Будували церкву за проектом відомого архітектора Василя Стасова.
У радянський час культова споруда використовувалась не за призначенням[2].
Уперше церкву відреставрували в 1987 році, за деякий час культову споруду відремонтували вдруге.
Троїцьку церкву збудували в стилі пізнього неокласицизму. Храм — цегляний хрестоподібний в плані і з одним куполом. Головним є західний фасад церкви, який оформлений портиком з чотирьох колон тосканського ордера, над фасадом височіє дзвіниця. Аналогічними портиками також акцентовані центральні частини південного і північного фасаду, які завершуються трикутними фронтонами.
На стінах церкви ще збереглися елементи монументального живопису.
- ↑ Троїцька церква, Гельмязів на www.encyclosights.com («Енциклопедія пам'яток.Україна.»)
- ↑ Про Гельмязів і Троїцьку церкву на www.mandry.ck.ua (вебресурс «Мандрівки Україною і не тільки. Подорожі Черкащиною, Україною, світом»). Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 27 березня 2022.
- Троїцька церква, Гельмязів на www.thecity.com.ua
- Троїцька церква, Гельмязів на www.encyclosights.com («Енциклопедія пам'яток.Україна.») [Архівовано 23 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Про Гельмязів і Троїцьку церкву на www.mandry.ck.ua (вебресурс «Мандрівки Україною і не тільки. Подорожі Черкащиною, Україною, світом») [Архівовано 13 квітня 2021 у Wayback Machine.]