Свєтланов Євген Федорович
Євген Свєтланов | |
---|---|
рос. Евгений Фёдорович Светланов ![]() | |
![]() | |
24 листопада 1967 | |
Основна інформація | |
Дата народження | 6 вересня 1928 |
Місце народження | Москва |
Дата смерті | 3 травня 2002 (73 роки) |
Місце смерті | Москва |
Поховання | Ваганьковське кладовище ![]() |
Громадянство | ![]() ![]() |
Професія | диригент, композитор |
Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського і Російська академія музики імені Гнесіних ![]() |
Вчителі | Ґаук Олександр Васильович ![]() |
Інструменти | фортепіано |
Жанри | класична музика ![]() |
Членство | Спілка композиторів СРСР ![]() |
Нагороди | |
Премії | ![]() ![]() |
svetlanov-evgeny.com | |
![]() ![]() |
Євге́н Фе́дорович Свєтла́нов (6 вересня 1928 Москва — 3 травня 2002 Москва) — радянський та російський диригент, композитор та піаніст, народний артист СРСР.
Народився у Москві. У 1951 закінчив Музично-педагогічний інститут ім. Гнесіних (клас композиції М. Ф. Гнесіна, клас фортепіано М. А. Гурвіч), у 1955 — Московську консерваторію (клас композиції Ю. А. Шапоріна, диригування — О. Гаука). Ще студентом став диригентом-асистентом Великого симфонічного оркестру Всесоюзного радіо і телебачення (1954). З 1955 диригент, в 1963—65 головний диригент Великого театру СРСР, де поставив опери «Царева наречена» Римського-Корсакова, «Чародійка» Чайковського, «Не лише любов» Щедрина (прем'єра, 1961), «Жовтень» Мураделі (прем'єра, 1964), балети (прем'єри) «Стежкою грому» Караєва (1959), «Сторінки життя» Баланчивадзе (1960), «Нічне місто» на музику Бартока (1962), «Паганіні» на музику Рахманінова (1963). З 1965 художній керівник і головний диригент Державного симфонічного оркестру СРСР, в 1992—2000 — головний диригент Резиденц-оркестру в Гаазі.
Свєтланов — видатний інтерпретатор російської радянської музики. Перший виконавець в СРСР багатьох творів радянських і зарубіжних композиторів («Жанна на вогнищі» Онеггера, «Турангаліла» Мессіана, «Свідок з Варшави» Шенберга). Свєтланов є також автором ряду власних творів — симфонії (1957), кантати, симфонічних поем, струнного квартету, вокальних і інструментальних творів. Гастролював за кордоном.
Нагороджений Ленінською премією (1972) за концертно-виконавську діяльність. «Гран прі» (Франція) за запис всіх симфоній П. І. Чайковського, орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями, а також орденом Кирила і Мефодія 1 ступеня (Болгарія). Помер у Москві, похований на Ваганьківському кладовищі.
- 4135 Свєтланов — астероїд, названий на честь диригента[1].
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
- Народились 6 вересня
- Народились 1928
- Померли 3 травня
- Померли 2002
- Поховані на Ваганьковському кладовищі
- Випускники Московської консерваторії
- Випускники Російської академії музики імені Гнесіних
- Члени Спілки композиторів СРСР
- Герої Соціалістичної Праці
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною»
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Дружби народів
- Офіцери ордена Почесного легіону
- Лауреати Ленінської премії
- Лауреати Державної премії СРСР
- Радянські диригенти
- Російські диригенти
- Уродженці Москви
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Композитори академічної музики XX століття