Світличний Тимофій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тимофій Іванович Світличний
Народження1 травня 1917(1917-05-01)
Світличне
Смерть26 червня 1944(1944-06-26) (27 років)
Kazhamyakid, Niamojtaŭski Sieĺsavietd, Сєнненський район, Вітебська область, Білоруська РСР, СРСР
ПохованняСєнно
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силсухопутні війська
Рід військ артилерія
Роки служби1939—1944
ПартіяКПРС
Званнягвардії сержант
Формування3-й гвардійський мінометний полк
Війни / битвиНімецько-радянська війна
ВідносиниБородулін Сергій Дмитрович
Назаренко Павло Іванович
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни II ступеня

Тимофі́й Іва́нович Світли́чний (1 травня 1917 — 26 червня 1944) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир обслуги реактивної установки 3-го гвардійського мінометного полку 3-го гвардійського кавалерійського корпусу, гвардії сержант. Герой Радянського Союзу (1945).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селі Світличному, нині Золочівського району Харківської області, в селянській родині. Українець. Здобув початкову освіту.

До лав РСЧА призваний Золочівським РВК у 1939 році. Учасник німецько-радянської війни з 1942 року. Воював на Західному, 1-му та 2-му Прибалтійських і 3-му Білоруському фронтах. Двічі був легко поранений. Член ВКП(б) з 1943 року.

Особливо командир обслуги ракетної установки гвардії сержант Т. І. Світличний відзначився у боях на території Білорусі. У ніч з 25 на 26 червня 1944 року під час переправи через річку Оболянка, поблизу села Кожемяки Сєнненського району Вітебської області на колону батареї полку напали частини 299-ї німецької піхотної дивізії, що вирвалися з-під Вітебська. Батарея зайняла кругову оборону. Вогнем з реактивних установок, автоматами і гранатами особовий склад відбивався від супротивника. Вибували зі строю люди, виходили з ладу установки, але мінометники продовжували відбиватися. Обслуга під командуванням гвардії сержанта Т. І. Світличного здійснила 4 залпи в упор по ворогу, що наступав. Сам Т. І. Світличний, будучи важко пораненим, не залишив поле бою, а згуртував довкола себе усіх, хто залишився у живих. Шість годин тривав нерівний бій мінометників з чисельно переважаючим ворогом. Коли від прямого попадання пострілом з «Фердинанда» реактивна установка спалахнула, Т. І. Світличний встиг здійснити ще один залп з неї. Згорів разом з установкою.

Похований на місці бою. Влітку 1959 року з військовими почестями перепохований у місті Сєнно.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії сержантові Світличному Тимофію Івановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Нагороджений орденами Леніна (24.03.1945), Вітчизняної війни 2-го ступеня (05.12.1943).

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У селищі Золочів є вулиця Світличного.

У селі Світличному і селищі міського типу Золочеві Харківської області встановлені погруддя Т. І. Світличного.

У місті Сєнно Вітебської області (Білорусь) його ім'ям названо вулицю, встановлено пам'ятник.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Світличний Тимофій Іванович. // Сайт «Герои страны» (рос.).