Северіан Гавальський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Северіан Гавальський
Народився370-ті[2]
Джебла, Латакія, Сирія
Помер430-ті[1]
КраїнаСхідна Римська імперія
Діяльністьєпископ
Знання мовдавньогрецька
Конфесіяхристиянство

Северіан, єпископ Габали з Сирії (до 380 — після 408, але, ймовірно, до 425 р.) — популярним проповідник у Константинополі приблизно з 398/399 до 404 року. Він став ворогом Івана Золотоуста і допоміг засудити його на Синоді Дуба.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Подробиці його життя незначні і збереглися у Сократа Схоластика та Созомена. У Геннадія Массілійського є короткий життєпис.[3] Вони розповідають, що він прибув до Константинополя близько 398/399 року. Він проповідував із певним сирійським акцентом і став улюбленцем імператриці Елії Євдоксії. Коли наприкінці 401 року тодішній архієпископ Іванн Златоуст вирушив до Азії, він доручив Северіану пастирство Константинопольської церкви. Але Северяну протистояв і образив диякон Сарапіон, якому Золотоуста доручив господарські справи церкви. Коли Золотоуст підтримав своїх людей, вони стали ворогами. Йоганнес Квастен описав його як «сповненого ненависті» до євреїв та єретиків.[4]

Збереглося понад 50 його проповідей. У грецькій мові майже всі його проповіді збереглися лише серед творів його ворога Хризостома. Кілька проповідей, деякі з них втрачені грецькою мовою, були перекладені іншими мовами (латинською, коптською, грузинською, вірменською, слов'янською та арабською, можливо, також сирійською[5].) Вісім його проповідей були опубліковані у Венеції в 1827 році з давньовірменського перекладу Дж. Б. Оше: шість з них втрачено грецькою мовою або відомі лише з цитат з катени.[6] Майже жоден із них не був відредагований критично,[7] деякі ніколи не були опубліковані, і список не є повним. Деталі його робіт можна знайти в Clavis Patrum Graecorum br. 4185–4295. Одну редагує Мінь у Грецькій патрології 65; багато серед шпурій, що приписуються Івану Золотоусту (Patrologia Graeca 48–63).

Северіан належав до антіохійської богословської школи екзегези, і його тлумачення можуть бути дуже буквальними. Він сумно відомий своїми шістьма проповідями про Створення світу, в яких він висловлює «абсурдно буквальні»[8] погляди, включаючи підтримку Пласкої Землі.[9]

Його «Промова про печатки» обговорює канон чотирьох Євангелій.[10]

Його біблійні коментарі також стали важливими для розвитку грецьких катен.

Його іноді плутають з Євсевієм Емесським у рукописах, особливо вірменських.

Література

[ред. | ред. код]
  • J. B. Aucher, Severiani sive Seberiani Gabalorum episcopi Emesensis Homiliae, Venice, 1827. Sermons in Armenian translation.
  • Remco F. Regtuit, Severian of Gabala, Homily on the Incarnation of Christ (CPG 4204). VU University Press, Amsterdam, 1992.
  • Cyril Moss, Homily on the Nativity of Our Lord by Severian, Bishop of Gabala, Bulletin of the School of Oriental and African Studies, University of London, Vol. 12, No. 3/4, Oriental and African Studies Presented to Lionel David Barnett by His Colleagues, Past and Present (1948), pp. 555–566 — Syriac text and English translation of text found in British Library Ms. Oriental 8606 and Vatican Ms. Syr. 369, fol. 15v-17v.
  • Johannes Zellinger, Die Genesishomilien des Bischofs Severian von Gabala. Aschendorff, 1916.
  • Henry Wace, Dictionary of Christian Biography — article on Severian.
  • Robert C. Hill and Carmen S. Hardin, Commentaries on Genesis 1-3, IVP (2010), ISBN 978-0-8308-2907-1. English translation of Severian's Six sermons on Genesis, plus some sermons by Bede.
  • Antoine Wenger, Une homélie inédite de Sévérien de Gabala sur le lavement des pieds, Revue des études byzantines vol. 25 (1967), p. 219—234.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://www.biblindex.org/en/work-editions/work-edition-5636
  2. ↑ https://marco.ox.ac.uk/ark:29072/x0z029p340ph
  3. ↑ An English translation of Chapter 21: Severianus the Bishop is online.
  4. ↑ J. Quasten, Patrology, vol. 3, 484.
  5. ↑ The homily preserved in Syriac was published by Moss (see Literature), but the edited text looks strange, since it aligns with the Christological definition of Chalcedon (451).
  6. ↑ J. B. Aucher, Severiani sive Seberiani Gabalorum episcopi Emesensis Homiliae, Venice, 1827.
  7. ↑ The one exception being Remco F. Regtuit, Severian of Gabala, Homily on the Incarnation of Christ (CPG 4204). VU University Press, Amsterdam, 1992.
  8. ↑ J. Quasten, Patrology, vol. 3
  9. ↑ J. L. E. Dreyer, A History of Planetary Systems, (1906), p.211-2.
  10. ↑ Nathaniel Lardner, Works, vol. 2, (1815)p.620

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Северіан_Гавальський&oldid=38776406