Севруки
|
селище Севруки | ||||
| Транслітерація назви | Sieŭruki | |||
|---|---|---|---|---|
| Основні дані | ||||
| 52°21′19.000000100798″ пн. ш. 30°58′52.000000099606″ сх. д. / 52.35528° пн. ш. 30.98111° сх. д. | ||||
| Країна |
 Білорусь | |||
| Область | Гомельська | |||
| Район | Гомельський | |||
| Рада | Чонковська | |||
| Засновано | XVI століття | |||
| Перша згадка | XVI століття | |||
| Населення | 529 осіб (2009) | |||
| Часовий пояс | UTC+3:00 | |||
| Поштовий індекс | 247001 | |||
| Телефонний код | +375-232 | |||
| Автомобільний код | 3 | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| До Мінська | ||||
| - фізична | 286 км | |||
  Севруки | ||||
  Севруки Севруки (Гомельська область) | ||||
 | ||||
Севруки (біл. Сеўрукі[1]) — село в Чонковській сільській раді Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь.
За 2 км від Гомеля.
На північній околиці — затока річки Сож.
Автодорога Чонки — Гомель. Планування складається з прямолінійної, меридіональної (по обидва боки струмка) вулиці, забудованої переважно дерев'яними будинками садибного типу.
За письмовими джерелами відоме з XVI століття як село в Речицькому повіті Мінського воєводства Великого князівства Литовського. У 1560 році значиться як хутір у Гомельському старостві. В інвентарі Гомельського староства 1640-х років позначено як село у володінні Гомельського боярина Л. Шаринди.
Після першого поділу Речі Посполитої (1772) у складі Російської імперії. У 1777 році у Гомельській волості Білицького повіту, у володінні дворян Устиновичів та Кільчевських. У 1785 році скарбниця купила у поміщиків село. Діяла пристань. В другій половині XIX століття за 3 км на схід від села, на шосе Санкт-Петербург — Одеса, було збудовано цегляну будівлю поштової станції (зараз пам'ятник цивільної архітектури). У 1909 році у Гомельській волості Гомельського повіту Могильовської губернії.
З 30 грудня 1927 року до 1988 року центр Севрукивської сільської ради Гомельського району Гомельського округу (до 26 липня 1930 року), з 20 лютого 1938 року Гомельської області. У 1929 році організований колгосп, працював вітряк.
Під час німецько-радянської війни звільнено від німецької окупації 17 жовтня 1943 року. 66 мешканців загинули на фронті.
У 1959 році у складі підсобного господарства «Чонки» виробничого об'єднання «Кристал» (центр — село Чонки). Розташовані Будинок культури, бібліотека, амбулаторія, магазин.
До складу колишньої Севрукивської сільради (до 1963) входило нині не існуюче селище Хутор.
- 2009 — 529 мешканців
| |||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
- ↑ Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. ISBN 985-458-131-4 (DJVU).
- ↑ Населення населених пунктів Гомельської області за даними перепису (рос.). 14 жовтня 2009. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 20 квітня 2022. [Архівовано 2020-10-11 у Wayback Machine.]
- Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз. ISBN 985-11-0303-9 ISBN 985-11-0302-0