Седлецький департамент
| Седлецький департамент | |
| Дата створення / заснування | 24 лютого 1810 |
|---|---|
| Країна |
 Варшавське герцогство |
| Замінений на | Підляське воєводство |
| Час/дата припинення існування | 1816 |
 | |
Координати: 52°09′00″ пн. ш. 22°16′00″ сх. д. / 52.15000000002777369445539080° пн. ш. 22.2667000000277788274° сх. д.
Седлецький департамент (пол. departament siedlecki) — адміністративно-територіальна одиниця Варшавського герцогства у 1810—1815 роках. Адміністративним центром був Сідлець.
Терени майбутнього департаменту після третього поділу Речі Посполитої 1795 року перебували у складі Австрійської імперії[1]. Проте внаслідок перемог польського війська над австрійським у 1809 році, ці землі відійшли Варшавському герцогству, що постало в 1807 році як васал Французької імперії Наполеона Бонапарта[1]. Седлецький департамент створено розпорядженням від 24 лютого 1810 року[2]. Площа департаменту становила 214 миль²[3]. У 1812—1813 роках, після поразки та відступу наполеонівських військ, російські війська окупували Варшавське герцогство, яке після Віденського конгресу 1814—1815 років включене до складу Російської імперії як напівавтономне Королівство Польське[4]. Згідно з розпорядженням намісника Королівства Польського Юзефа Зайончека від 16 січня 1816 року було скасовано старий адміністративний поділ на департаменти, натомість утворено воєводства, серед яких було Підляське воєводство[5].
Департамент поділявся на 10 повітів[6]:
| Повіт | Населення |
|---|---|
| Станіславівський повіт | 25 954 |
| Венгрівський повіт | 33 300 |
| Лосицький повіт | 35 951 |
| Сідлецький повіт | 25 558 |
| Сенницький повіт | 27 251 |
| Гавролінський повіт | 26 883 |
| Желехівський повіт | 31 886 |
| Луківський повіт | 24 699 |
| Радинський повіт | 40 439 |
| Більський повіт | 40 606 |
| Разом | 312 527 |
Населення департаменту становило 312 527 осіб[6].
- ↑ а б Усенко П. Г. Варшавське князівство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 437. — ISBN 966-00-0734-5.
- ↑ Flatt J. B. Topographie des Herzogthums Warschau nach dem Polnischen bearbeitet. — Leipzig : bei Adam Friedrich Böhme, 1810. — С. 230. (нім.)
- ↑ Skarbek F. Dzieje Księstwa Warszawskiego. — nakładem J.K. Żupańskiego, 1876. — Т. 2. — С. 71. (пол.)
- ↑ Ясь О. В. Царство Польське // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 445. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- ↑ [1] Kuryer Litewski. Nr. 10 (2.02.1816). S. 2., № 11 (5.02.1816). S. 2-3 (пол.)
- ↑ а б Materyały do statystyki Królestwa Polskiego przez Ludwika Wolskiego. Ludność // Biblioteka warszawska. — Warszawa : w Drukarni Stanisława Strąbskiego, 1850. — Т. 2. — С. 212. (пол.)
