Перейти до вмісту

Секстіл Пушкаріу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Секстіл Пушкаріу
рум. Sextil Puşcariu Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився4 січня 1877(1877-01-04)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брашов, Румунія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер5 травня 1948(1948-05-05)[1][2] (71 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Бран, Брашов, Румунія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняБрашов[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Румунія
 Австро-Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьлексикограф, політик, філолог, історик, соціолог, автор щоденника, історик літератури, викладач університету, літературний критик, мовознавець, романіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛейпцизький університет (1899)[5]
Паризький літературний факультетd
Віденський університет (1904)[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладHU Berlin
Віденський університет
Клузький університет
ЧНУ імені Юрія Федьковича
Glasul Bucovineid[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоПрусська академія наук
Румунська академія
Саксонська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Партіяконсерватизм Редагувати інформацію у Вікіданих
ВійнаПерша світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Секстіл Пушкаріу у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Рідний будинок Пушкаріу у Брашові

Пушкаріу Секстіл (рум. Sextil Pușcariu; 4 січня 1877, Брашов — 5 травня 1948, Бран, похований у Брашові) — румунський лінгвіст, літературний критик.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Секстіл Пушкаріу народився 4 січня 1877 році у Брашові (Трансільванія). Навчався у гімназії. Вищу освіту отримав у Лейпцизькому (1895—1899), Паризькому (1899—1901), Віденському (1901—1905) університетах, де у 1904 році захистив докторську дисертацію.

У 1906 році призначений професором румунської мови та літератури Чернівецького університету, у 1918 році — деканом філософського факультету. У 1914 році обраний членом Румунської Академії наук, у 1919 році — ректором Клузького університету. Ініціатор створення Румунського інституту лінгвістики (Музей румунської мови), який очолював до кінця свого життя.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

У 1931 році читав курси у 8 містах Франції. Його наукові дослідження охоплювали найрізноманітніші аспекти філології та лінгвістики. Найбільш відомі праці:

  • Історія румунської літератури. Стародавня епоха (1930);
  • Румунська антологія (1938);
  • Румунська мова. Загальний огляд (1940);
  • Брашов інших часів (1943);
  • Румунська мова (1945);
  • Спомини (1978).

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]
Студенти на заняттях в Університеті румунської мови

Обирався до складу «Товариства румунської культури та літератури на Буковині». У 1922—1926 роках був офіційним делегатом румунського уряду в Лізі Націй. У 1928 році призначений членом Ордену Румунської Корони в ранзі Великого Офіцера.

Був ініціатором створення та керівником ряду публіцистичних видань:

  • «Glasul Bucovinei» (1918—1940) («Голос Буковини»);
  • «Cultura» (1924) («Культура»);
  • «Dacoromania» (1920—1948);
  • «Drumul Nou» (1931) («Новий шлях»).

Помер 5 травня 1948 році у селі Бран, похований у рідному місті Брашові.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119120348 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
  4. ↑ https://www.welcometoromania.ro/Brasov/Brasov_Biserica_Groaveri_r.htm
  5. ↑ а б в http://www.bibliotecadeva.eu/periodice/romlit/1977/01/romania_literara_1977_01_1.pdf

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Пушкаріу Секстіл // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник / М. А. Богайчук. — Чернівці, 2005. — С. 224. — ISBN 966-8500-64-4.
  • Секстіл Пушкаріу // Пам'ятаймо! (Знаменні та пам'ятні дати Буковини в 2007 р.): бібліографічний покажчик / автори-укладачі О. О. Гаврилюк, Ю. В. Боганюк. — Чернівці: Зелена Буковина, 2006. — С. 14—15. — ISBN 966-8410-44-0.
  • Кафедра румунської та класичної філології: [з 1909 до 1919 р. кафедрою завідував Секстіл Пушкаріу (1877—1948)] // Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Імена славних сучасників: довідково-біографічне видання // автори-упорядники Н. Струк, О. Матвійчук. — Київ: Світ Успіху, 2005. — С. 145. — ISBN 966-8352-08-4.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Секстіл_Пушкаріу&oldid=37907015