Перейти до вмісту

Селеста Каейру

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Селеста Каейру
порт. Celeste Martins Caeiro[1][2][3]
ПсевдоCeleste dos Cravos[4][5][…]
Народилася2 травня 1933(1933-05-02)[7]
Сокорру (Португалія), Лісабон, Португалія[8]
Померла15 листопада 2024(2024-11-15)[6][7] (91 рік)
Лейрія[9]
Країна Португалія
Діяльністьофіціантка, антивоєнна активістка, contemporary witness
Знання мовпортугальська
ПартіяКомуністична партія Португалії[10]
IMDbID 14514765

Селеста Каейру або Селеста Мартінс Каейру; Селеста дей гарофані; Селеста дос кравос (2 травня 1933 — 15 листопада 2024) — португальська пацифістка, працівниця ресторану. Саме через її дії переворот 1974 року відомий як «Революція гвоздик»[11].

Біографія

[ред. | ред. код]
Сучасне лісабонське графіті Бенксі, яке зображує гвоздики

Жінка роздавала квіти воїнам під час революції проти диктатури Марселу Каетану, що й дало назву подіям 25 квітня 1974 року — «Революція гвоздик». Селеста працювала у новому ресторані Rua Braancamp в Лісабоні. Ресторан планував роздавати квіти всім своїм новим клієнтам 25 квітня, але це довелося скасувати через державний переворот. Селесту відправили додому і дозволили забрати червоні і білі квіти собі.

Вона запропонувала квіти танкістам, які брали участь у перевороті, і ті вклали квіти до дула своїх рушниць. Ідея поширилася і продавці квітів пожертвували більше квітів, щоб прикрасити бунтівних солдатів і їхню зброю[12].

Річниця революції гвоздик — національне свято в Португалії.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Câmara Municipal de Lisboa lamenta a morte de Celeste Caeiro — 2024.
  2. Diário de Notícias: empresa nacional de publicidade redacçao — 2024. — ISSN 0870-1954
  3. а б die tageszeitung / Hrsg.: taz, die tageszeitung Verlagsgenossenschaft eGB: taz, die tageszeitung Verlagsgenossenschaft eG, 2024. — ISSN 0931-9085
  4. португальська Вікіпедія — 2001.
  5. Celeste dos cravos de Abril morreu sozinha na urgência de hospitalPortugal: 2024. — ISSN 0870-192X
  6. а б Carolina Sobral, Cátia Rocha, Agência Lusa Morreu Celeste Caeiro, a mulher que distribuiu cravos aos militares no 25 de Abril. Tinha 91 anos
  7. а б в Portugal : la «dame aux œillets», symbole de la révolution de 1974, est décédée — 2024.
  8. The New York Times / J. KahnManhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2024. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  9. Celeste Caeiro. Exército Português diz que "legado permanecerá vivo na história"Радіо і Телебачення Португалії, 2024.
  10. Frankfurter Allgemeine Zeitung, Frankfurter Allgemeine / Hrsg.: Werner D’Inka, G. Braunberger, J. Kaube et al. — F, Deutschland: Frankfurter Allgemeine Zeitung GmbH, 2024. — ISSN 0174-4909; 1431-3138; 1866-5314
  11. Araújo Branco, Isabel (2000). 25 DE ABRIL SEMPRE! - A flor que deu o nome à Revolução: «Um cravo oferece-se a qualquer pessoa». Avante! (порт.) (1378). Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 24 квітня 2013.
  12. Association, Peter Booker, Algarve History. Why April 25th is a holiday - the Carnation Revolution and the events of 1974 (брит.). Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017.