Селони
| Селони | |
 |
Сели, Селони — балтійський народ, що жив до XV століття в Селонії на південному сході сучасної Латвії, а також на північному сході сучасної Литви. Говорили селонською мовою балтійської групи. Увійшли до складу латишів та литовців.
Згадуються зі II століття[1].
Померлих в IV—VI століття ховали в курганах, частіше не спалюючи. Останки збереглися погано. Нові могили часто руйнують старі. Похоронний інвентар скромний. Знаходять вузьколезі обухові сокири, поодинокі наконечники списів, ножі. У жіночих похованнях іноді трапляються діадеми з довгими витками на потилиці, шпильки, зрідка браслети, одиночні гривні[2].
- ↑ Баранаускас Т., Поздняя Античность и Раннее Средневековье (50 — 1009 гг.). Архів оригіналу за 8 березня 2015. Процитовано 10 грудня 2014. [Архівовано 2015-03-08 у Wayback Machine.]
- ↑ Adolfas Tautavicius.Vidurinis geleznies amzius Lietuvoje(V—IX) a.Vilnus.1996,с.356
|
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |