Селюкін Михайло Осипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селюкін Михайло Осипович
Народився22 січня (4 лютого) 1901
село Новий Мачим Кузнецького повіту Саратовської губернії, тепер Шемишейського району Пензенської області, Російська Федерація
Помер1975
Саранськ, РРФСР, СРСР
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьмордва
Діяльністьполітик
УчасникГромадянська війна в Росії, німецько-радянська війна і радянсько-японська війна
Військове званняполковник
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «За оборону Москви»

Михайло Осипович Селюкін (4 лютого 1901(19010204), село Новий Мачим Кузнецького повіту Саратовської губернії, тепер Шемишейського району Пензенської області, Російська Федерація — 20 липня 1975, місто Саранськ, тепер Мордовія, Російська Федерація) — радянський державний діяч, голова Президії Верховної ради Мордовської АРСР. Депутат Верховної ради РРФСР 3-го скликання. Депутат Верховної ради СРСР 3—4-го скликань.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. З березня 1920 по жовтень 1922 року служив у Червоній армії, учасник громадянської війни в Росії.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1935 році закінчив Мордовську вищу комуністичну сільськогосподарську школу.

У 1935—1941 роках — інструктор Кадошкінського районного комітету ВКП(б) Мордовської АРСР; інструктор Мордовського обласного комітету ВКП(б); 1-й секретар Атяшевського районного комітету ВКП(б) Мордовської АРСР.

У 1941 році — слухач Ленінградських ленінських курсів при ЦК ВКП(б).

З 1941 по 1946 рік служив у Червоній армії на політичній роботі, учасник німецько-радянської війни. Був начальником політичного відділу 86-ї окремої стрілецької бригади Північно-Західного фронту, представником ЦК ВКП(б) у Ставці Верховного головнокомандування на Центральному фронті, заступником начальника політичного відділу 68-ї армії Західного фронту. З серпня 1943 року — заступник начальника політичного відділу тилу 5-ї армії 3-го Білоруського фронту. На тій же посаді брав участь у радянсько-японській війні. До 1946 року — заступник начальника політичного управління армії.

У 1946—1949 роках — 1-й секретар Лямбірського районного комітету ВКП(б) Мордовської АРСР.

4 червня 1949 — 1954 року — голова Президії Верховної ради Мордовської АРСР.

У 1954—1962 роках — міністр соціального забезпечення Мордовської АРСР.

З 1962 року — персональний пенсіонер.

Помер 20 липня 1975 року в місті Саранську.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]