Перейти до вмісту

Селюкін Михайло Осипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Селюкін Михайло Осипович
Народився22 січня (4 лютого) 1901 Редагувати інформацію у Вікіданих
село Новий Мачим Кузнецького повіту Саратовської губернії, тепер Шемишейського району Пензенської області, Російська Федерація
Помер1975 Редагувати інформацію у Вікіданих
Саранськ, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьмордва
Діяльністьполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникГромадянська війна в Росії, німецько-радянська війна і радянсько-японська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званняполковник Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «За оборону Москви»

Михайло Осипович Селюкін (4 лютого 1901(19010204), село Новий Мачим Кузнецького повіту Саратовської губернії, тепер Шемишейського району Пензенської області, Російська Федерація — 20 липня 1975, місто Саранськ, тепер Мордовія, Російська Федерація) — радянський державний діяч, голова Президії Верховної ради Мордовської АРСР. Депутат Верховної ради РРФСР 3-го скликання. Депутат Верховної ради СРСР 3—4-го скликань.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. З березня 1920 по жовтень 1922 року служив у Червоній армії, учасник громадянської війни в Росії.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1935 році закінчив Мордовську вищу комуністичну сільськогосподарську школу.

У 1935—1941 роках — інструктор Кадошкінського районного комітету ВКП(б) Мордовської АРСР; інструктор Мордовського обласного комітету ВКП(б); 1-й секретар Атяшевського районного комітету ВКП(б) Мордовської АРСР.

У 1941 році — слухач Ленінградських ленінських курсів при ЦК ВКП(б).

З 1941 по 1946 рік служив у Червоній армії на політичній роботі, учасник німецько-радянської війни. Був начальником політичного відділу 86-ї окремої стрілецької бригади Північно-Західного фронту, представником ЦК ВКП(б) у Ставці Верховного головнокомандування на Центральному фронті, заступником начальника політичного відділу 68-ї армії Західного фронту. З серпня 1943 року — заступник начальника політичного відділу тилу 5-ї армії 3-го Білоруського фронту. На тій же посаді брав участь у радянсько-японській війні. До 1946 року — заступник начальника політичного управління армії.

У 1946—1949 роках — 1-й секретар Лямбірського районного комітету ВКП(б) Мордовської АРСР.

4 червня 1949 — 1954 року — голова Президії Верховної ради Мордовської АРСР.

У 1954—1962 роках — міністр соціального забезпечення Мордовської АРСР.

З 1962 року — персональний пенсіонер.

Помер 20 липня 1975 року в місті Саранську.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]