Селятин
| село Селятин | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Чернівецька область | ||||
| Район | Вижницький район | ||||
| Тер. громада | Селятинська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA73020150010066428 | ||||
| Облікова картка | картка | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 2380 | ||||
| Поштовий індекс | 59131 | ||||
| Телефонний код | +380 3738 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 47°52′25″ пн. ш. 25°11′10″ сх. д. / 47.87361° пн. ш. 25.18611° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
824 м | ||||
| Водойми | Сучава | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 59131, Чернівецька область, Вижницький район, с. Селятин | ||||
| Карта | |||||
  Селятин | |||||
 Селятин | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Селя́тин — село в Україні, в Чернівецькій області, Вижницькому районі, центр Селятинської сільської громади.
У селі бере початок струмок Демен, правий доплив Путилки.
У селі струмок Рапочів впадає у річку Сучаву.
За переписом 1900 року в селі Селятин Радівецького повіту були 962 будинки, проживали 4578 мешканців: 3275 українців, 2 липовани, 71 румун, 220 німців, 890 євреїв, 54 поляки, 3 угорці.[1]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1154 | 98.38% |
| російська | 11 | 0.93% |
| румунська | 7 | 0.60% |
| білоруська | 1 | 0.09% |
| Усього | 1173 | 100% |
Селятин — це найбільш грозове місце України. 45 днів року — грозові. Після нього йде Великий Березний Ужгородського району Закарпатської області — 43 дні на рік, Рахів — 41 день на рік. Селятин також відомий найтривалішою грозою. У 1948 р. вона почалася 10 червня о 15:30 і закінчилася 12 червня о 4:30, тобто тривала 37 годин. [3]
17 вересня 2017 в Карпатах пронісся потужний буревій. Максимальні пориви вітру подекуди досягали 40 м/с. Він прийшов із Румунії, а його епіцентр припав саме на Селятин. Він налетів приблизно о 19:00 і тривав не більше півгодини, але наробив чимало шкоди (валив дерева, зривав дахи, і навіть перевертав автомобілі).
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Селятин) (1630 рік);
- Греко-католицька церква Святого Рівноапостольного Володимира (1848 рік).
- Ангельський Олег В'ячеславович — доктор фізико-математичних наук.
- Демешко Микола Іванович – головний лікар Чернівецького обласного клінічного кардіологічного диспансеру, заслужений лікар України. Народився 1949 р., с. Селятин, Путильський район. У 1966-1972 рр. навчався в Чернівецькому державному медінституті, після закінчення працював лікарем-терапевтом Герцаївської районної лікарні. У 1973-1979 pp. - лікар-терапевт Чернівецької міської лікарні № 1, впродовж 1979-1983 pp. - головний лікар санаторія-профілакторія працівників автошосдора, з 1983-го по 1985 р. - лікар-кардіоревматолог вузлової лікарні ст. Чернівці, з 1985 по 1989 р. - головний лікар Великокучурівської лікарні Сторожинецького району. Протягом 1989-1992 pp. - лікаря-аташе, завідувач здоровпунктом Посольства СРСР у Республіці Гана. З 1992 - головний спеціаліст відділу охорони здоров’я Буковинського міжрегіонального товариства «Модуль», з 1997 р. - головний лікар Чернівецького обласного клінічного кардіологічного диспансеру. У 2004 р. присвоєно почесне звання «Заслужений лікар України». Нагороджений Почесною грамотою Міністерства охорони здоров’я України, медаллю імені акад. М.Д. Стражеска «За заслуги в охороні здоров’я». Юхим Гусар.[4]
- Махліновський Сергій Данилович - військовик. Народився 04.01.1956 р. у прикордонному селі Шегині, Мостиський район, Львівська область, в родині офіцера-прикордонника. З 1977 року, після закінчення Московського Вищого прикордонного військово-політичного училища, проходив службу в Чернівецькому прикордонному загоні. З посади начальника 6-ї прикордонної застави, яка розташовується в селищі Селятин, був направлений на війну в Афганістан. Багато з тих подій сьогодні бачаться по-іншому. А тоді… Тоді «по той бік річки» йшла справжня війна, кривава та жорстока, неоголошена, а тому невідома. Сергій Махліновський особисто брав участь в 4-х бойових операціях. 29.06.1986 р. при проведенні бойової операції десантно-штурмова група, яку очолював майор, потрапила в засідку. Офіцер-прикордонник зумів вселити впевненість підлеглим. Чіткими і умілими діями організував оборону, а потім - миттєву контратаку. Прикордонники із боєм зайняли вигідну позицію. Десантно-штурмова група забезпечила висадку і вступ у бій головних сил прикордонників. Махліновський в цьому бою був тяжко поранений. Під час евакуації від розриву міни загинув. Майора Маліновського солдати поважали і називали просто Даниловичем. Ім’я Сергія Махліновського присвоєно прикордонній заставі в с. Селятин Чернівецького прикордонного загону 10 лютого 1999 року. Його ім'я літератор, бібограф В'ячеслав Шинкарь ввів до історико-краєзнавчого видання "І чорніли тюльпани..." (м. Вернівці : Відавничо-інформаційний центр "Місто" , 2020. - С. 124).[5]
-
Селятин в 1914 р. -
Вулиця і будівля синагоги в Селятині -
Колишня синагога в Селятині -
Церква Св. Володимира -
Дім молитви -
Церква Св. Володимира. Каплиця -
Дерев'яна хата -
Покинута будівля
.jpg)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Селятин
- ↑ Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XIII. Bukowina. Wien (online).
- ↑ Книга рекордів та дивовиж Карпатії
- ↑ Демешко Микола Іванович // Випускників твоїх славетні імена/ Т.М. Бойчук, В.Ф. Мислицький, В.Т. Бачинський, В.В. Білоокий, О.І. Іващук, О.Ф. Кулик, С.С. Ткачук, М.Д. Лютик // Видавництво Чернівці:"Місто".-2014. С. 148.
- ↑ Гусар Ю. На заставі пам’ятають «Даниловича» [про офіцера-прикордонника Сергія Махліновського]. / Юхим Гусар // газета Буковинське віче. – 2015. – 30 грудня (№50). – С. 3.
- Старі фото Селятина[недоступне посилання з липня 2019]
- Seletyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 423. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
