Перейти до вмісту

Селіваров Андрій Борисович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андрій Борисович Селіваров
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився25 травня 1972(1972-05-25) (52 роки)
с. Красноярське, Добропільський район, Донецька область
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьполітик
Посаданародний депутат України[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, народний депутат України[2] Редагувати інформацію у Вікіданих і народний депутат України[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяПартія регіонів
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 —

Селіва́ров Андрі́й Бори́сович (нар. 25 травня 1972 року, с. Красноярське, Донецька область) — український політик, член Партії регіонів; ВР України, член фракції Партії регіонів з 11.2007 року, член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки з 12.2007 року.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 25 травня 1972 року (с. Красноярське, Добропільський район, Донецької обл.); сини Дмитро (1989) , Ігор (1998) і Александр (2009)

Освіта

[ред. | ред. код]

Донецький національний університет (2003-05 роки), бакалавр з міжнародної економіки, «Економіка і підприємництво».

З 1999 року — начальник вугільного відділу, ТОВ «Тайфун». З 2001 року — заст. директора з постачання, філія «Кіровська» ТОВ «Едал». 2002-05 роки — заст. директора, ТОВ «АРС-Холдинг». З 2003 року — приватний підприємець. Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942—1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.[1]

Депутатська діяльність

[ред. | ред. код]

Народний депутат України 6-го скликання з 11.2007 року від Партії регіонів, № 127 в списку. На час виборів: народний депетат України, член Партії Регіонів.

10 серпня 2012 року у другому читанні проголосував за Закон України «Про засади державної мовної політики», який суперечить Конституції України, не має фінансово-економічного обґрунтування і спрямований на знищення української мови[4][5]. Закон було прийнято із порушеннями регламенту[6][7].

Народний депутат України 5-го скликання 04.2006-11.07 від Партії регіонів, № 83 в списку. На час виборів: приватний підприємець, член ПР. член Комітету з питань свободи слова та інформації з 07.2006 року. Голова підкомітету з питань газової промисловості Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки з 09.2006 року, член фракції Партії регіонів з 05.2006 року.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» III ст. (30 листопада 2012 року) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  3. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  4. ↑ 67 інституцій громадянського суспільства аргументовано закликали депутатів не голосувати за прийняття законопроєкту «Про засади державної мовної політики» — Сайт «Майдан»
  5. ↑ Висновок Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності 23.05.2012[недоступне посилання з травня 2019]
  6. ↑ Більшість зі штовханиною просунула мовний закон Колесніченка — 1+1. ТСН
  7. ↑ ЗАКОН ПРО МОВИ УХВАЛИЛИ — Українська Правда
  8. ↑ Указ Президента України № 670/2012 від 30 листопада 2012 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року». Архів оригіналу за 26 січня 2014. Процитовано 1 грудня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Селіваров_Андрій_Борисович