Селімбрія
Селімбрія (дав.-гр. Σηλυμβρία) — давньогрецьке місто на європейському березі Мармурового моря.
Археологічні дослідження засвідчили, що першим його населенням були фракійці, які використовували зручну гавань для торгівлі із близькими і далекими сусідами. У 670 р. до н. е. місцевість була захоплена грецькими переселенцями з Мегари, які заснували тут колонію під назвою Селімбрія. Страбон стверджував, що назва ця є поєднанням імені легендарного засновника Села і фракійського слова «бріва», що означає місто (схоже пояснення існує і щодо іншої мегарської колонії Месембрії, хоча деякі сучасні дослідники мають сумнів у достовірності такої версії [1]).
Селімбрія була батьківщиною давньогрецького вченого Геродіка.
У 410 до н. е. місто Алківіад приєднав місто до Афінського морського союзу. У 357 році до н. е. Селімбрія фактично перейшла під контроль потужнішого і впливовішого Візантія, хоча й зберігала самоврядування. З 348 р. до н. е. — під владою Македонії, з 146 р. до н. е. — Риму. Під час римського панування перетворилася на невеличке селище.
На початку V ст. було офіційно перейменоване на Евдоксіополь — на честь дружини східноримського (візантійського) імператора Аркадія (377—408), але нова назва не прижилася.
У 805 р. була пограбована болгарським ханом Крумом. Імператор Михаїл III (839—867) збудував на селімбрійському пагорбі фортецю, що витримала напади арабів і Русі.
У XIV ст. у місті відбулася урочиста церемонія одруження османського султана Орхана на Феодорі, донці візантійського імператора Іоанна VI (1292—1383). У 1399—1403 роках Селімбрія вперше перебувала під турецьким контролем, проте остаточно османи приєднали місто до своїх володінь лише у 1453 р., після падіння Константинополя. Османи називали Селімбрію на свій лад — Сіліврі. Цю назву місто носить і досьогодні.
- ↑ The Cambridge Ancient History, Volume 3, Part 2: The Assyrian and Babylonian Empires and Other States of the Near East, from the Eighth to the Sixth Centuries BC by John Boardman, I. E. S. Edwards, E. Sollberger, and N. G. L. Hammond, 1992, с.612"
- Hazlitt, The Classical Gazetteer
- Реальный словарь классических древностей[недоступне посилання з червня 2019]
- Селімбрія Портал