Перейти до вмісту

Семевський Михайло Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Семевський Михайло Іванович
рос. Михаи́л Ива́нович Семе́вский Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився4 (16) січня 1837 Редагувати інформацію у Вікіданих
Федорцево (Куньїнський район), Velikolukskiy Uyezdd, Псковська губернія, Російська імперія
Помер9 (21) березня 1892 Редагувати інформацію у Вікіданих (55 років)
Кронштадт, Петергофський повітd, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[1]
ПохованняНоводівочий цвинтар (Санкт-Петербург) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьісторик, редактор
Alma materПолоцький кадетський корпус Редагувати інформацію у Вікіданих і Костянтинівське артилерійське училище Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладСмольний інститут шляхетних дівчатd Редагувати інформацію у Вікіданих, Q4146599? Редагувати інформацію у Вікіданих, Saint Petersburg City Dumad Редагувати інформацію у Вікіданих, Перший кадетський корпус (Санкт-Петербург) Редагувати інформацію у Вікіданих і міністерство народної освіти Російської імперіїd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня

Семевський Михайло Іванович ([16] січня 1837 с. Федорцево, Псковської губернії — 9 [21] березня 1892 Кронштадт) — російський історик, журналіст, громадський діяч з дворянського роду Семевських. Таємний радник. Брат В. І. Семевського.

Закінчив Костянтинівський кадетський корпус (1855). До 1861 року служив офіцером в лейб-гвардії Павловському полку, в 1857 році вступив репетитором в 1-й кадетський корпус. У 1861—1862 роках викладав в Смольному інституті шляхетних дівчат. Потім служив в Державній канцелярії, по Головному комітету про устрій сільського стану, до самого закриття комітету (1882).

Брав участь у міському самоврядуванні Петербурга. З 1877 року гласний Петербурзької міської думи, а в 1883—1885 роках і товариш міського голови. Особливо багато праці він присвятив міській училищній комісії, членом якої був.

У 1877 році був проведений в дійсного статського радника, в 1882 році — в таємні радники.

Значну роль в російській науці і культурі Семевський зіграв як видавець (з 1870 року до кінця життя) найбільшого історичного журналу «Русская старина», в основному присвяченого XVIII століттю.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Семевский Михаил Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.