Перейти до вмісту

Семенов Олександр Іванович (художник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Семенов Олександр Іванович
Народження19 вересня 1921(1921-09-19) Редагувати інформацію у Вікіданих
Нижньогородська область Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть2003 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська СФРР
 СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанржанрове малярство, портрет і пейзаж Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняТамбовське вище військове авіаційне училище льотчиків імені М. М. Расковоїd і Заочний народний університет мистецтвd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленСпілка художників України Редагувати інформацію у Вікіданих
Учасникнімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих

Олександр Іванович Семенов (19 вересня 1921, Шишкіно — 2003) — український живописець; член Спілки художників України з 1994 року. Батько художника Олега Семенова[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 19 вересня 1921 року в селі Шишкіному (нині Нижньогородська область, Росія). Після школи навчався в аероклубі, потім вступив до Енгельського військово-авіаційного училища, одночасно навчався на трирічних Заочних курсах Будинку народної творчості імені Надії Крупської у Москві[1].

Брав участь у німецько-радянській війні. Після демобілізації з 1946 року працював у Львівському товаристві художників; протягом 1946—1949 років навчався у Львівському художньому інституті. 1967 року переїхав до міста Миколаєва[1], де мешкав у будинку на вулиці Космонавтів, № 74, квартира № 150[2]. Помер у 2003 році[1].

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у галузях станкового живопису (створював портрети, пейзажі) та монументального мистецтва (розписував церкви). Серед робіт:

  • «Портрет Романа Вайнштока» (1980);
  • «Герой Радянського Союзу Павло Кривокоритов» (1984);
  • «Море. Гурзуф» (1987);
  • «Мир переможе. М. С. Горбачов» (1987);
  • «Портрет художниці» (1990).

У 1998 році створив галерею портретів губернаторів Миколаєва і командирів Чорноморського флоту від часів Григорія Потьомкіна до Жовтневої революції[1].

Разом із сином Олегом зробив іконописне оформлення Миколаївського кафедрального собору Свято-Різдва Богородиці, розписав ще декількох церков на Миколаївщині[1].

Брав участь у багатьох обласних, республіканських, всеукраїнських художніх виставках. Твори художника зберігаються в галереях і приватних колекціях України і за кордоном[1].

Примітки

[ред. | ред. код]