Перейти до вмісту

Семеняка Олена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олена Семеняка
Олена Семеняка
Народилася1987(1987)
Київ
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
НаціональністьУкраїнка
Місце проживанняКиїв
Діяльністьнаукова працівниця, політична діячка, політична активістка, учитель філософії, колумністка
ГалузьЕрнст Юнґер Редагувати інформацію у Вікіданих, Карл Шмітт Редагувати інформацію у Вікіданих, метафізика Редагувати інформацію у Вікіданих, історія філософії Редагувати інформацію у Вікіданих, політична філософія Редагувати інформацію у Вікіданих і Націонал-анархізм Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЦентр сучасного мистецтва при Національному університеті «Києво-Могилянська академія»
Науковий ступіньмагістр філософіїd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладНаціональний університет «Києво-Могилянська академія» Редагувати інформацію у Вікіданих і МДУ Редагувати інформацію у Вікіданих
НапрямокТретій шлях Редагувати інформацію у Вікіданих і Identitarian movementd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяОкремий загін спеціального призначення НГУ «Азов» Редагувати інформацію у Вікіданих

Олена Семеняка (нар. 1987) — українська політична активістка правого спрямування, академік та філософ, що стала міжнародною секретаркою Азовського руху[1][2] та головою Національного корпусу[3]. Також відома, як «перша леді» українського націоналізму[4].

Освіта

[ред. | ред. код]

У Національному університеті "Києво-Могилянська академія " Олена Семеняка навчалася в аспірантурі зі спеціалізацією на релігієзнавство та філософію . Сфери її інтересів різноманітні та включають аналітичну філософію, класичну німецьку філософію та критику ідеології/дослідження тоталітаризму. У рамках своїх наукових занять вона також вивчала аналіз спадщини Ернста Юнгера.[5]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Ідеолог руху «Азов» Олена Семеняка представила головну політичну платформу руху на початку 2015 року. Вона була зосереджена на ідеї створення расово однорідної загальноєвропейської держави, яка мала б початися в Україні, поширитись на Росію та зрештою охопити всю Європу. Реконкіста, як називали ідеологи руху, була однією з його центральних ідей.[6]

«Група підтримки Міжмор'я»— громадська організація, заснована у 2016 році за сприяння ветеранів «Азову». Цю групу координує помічниця Святослава Юраша Олена Семеняка. Основною метою організації є підтримка пов'язаного геополітичного проєкту на урядовому рівні.[7]

Олена Семеняка, керівниця міжнародного відділу Національного корпусу, з'явилася разом з британським неонацистом Марком Коллеттом на ультраправому форумі Scanza в Швеції у 2019 році після участі у фестивалі, організованому німецькими неонацистами у 2018 році. Вона є важливим голосом у панєвропейському русі Реконкісти, в групах Мілітарної зони, Національного корпусу та в печально відомому батальйоні Азов в Україні.

Окрім організації кількох зібрань і конференцій, Олена агресивно налагоджувала зв'язки та коаліції з ультраправими організаціями по всій Європі . Цікаво, що вона має зв'язки з такими групами, як Національна демократична партія (NDP) у Німеччині та рух CasaPound в Італії . У січні 2019 року, акаунт під її управлінням опублікував повідомлення в соціальних мережах про розвиток партнерства хорватських націоналістичних партій і підготовку вболівальників з Хорватії та України до наступної конференції Intermarium.[8]

Facebook вживав заходів щодо видалення особистих акаунтів Олени принаймні двічі протягом того ж року. Незважаючи на це, станом на 2019 рік вона все ще управляла групою на сторінці та двома акаунтами під іменами Лена Семеняка та Олена Семеняка, які були створені з різними написаннями її імені. Олена висловила свою точку зору 11 квітня в пості на акаунті Лена після видалення її першого акаунта. Вона зазначила, що дії Facebook демонструють зростаючу тенденцію до антиінтелектуалізму .[9]

Журналісти, мабуть, зв'язалися з Оленою, яка підтвердила, що Йоахім Фурхольм — націонал- соціалістичний революціонер з Норвегії — був присутній на протесті із закликами якнайшвидшої легалізації іноземних добровольців. Олена стверджує, що Фургольм відхилив запрошення «Азова», оскільки не був впевнений у своєму правовому становищі.[10]

Олену, випускницю філософського факультету, щойно призначили молодшим візит-стипендіатом. Вона отримуватиме 1800 євро на місяць на навчання. Тим не менш, її видатна участь як лідера ультранаціоналістичної організації «Азов» викликала критику.[11] Її запланована стипендія в Інституті наук про людину (IWM) у рамках молодшої стипендіальної програми «Україна в європейському діалозі», яка фінансується приватним фондом, посилила ці занепокоєння. Її приналежність до ультраправих груп суперечить цілям програми стипендій та ідеалам Інституту, тому IWM категорично не схвалює та дистанціюється від її зауважень і дій.[12] Незважаючи на це, пізніше Олена в електронному листі для VICE World News спростувала, що вона є крайнім правим. Вона заявила, що метою її роботи в Європі є сприяння солідарності перед обличчям російської агресії .[11]

У 2021 році Олена розповіла Time, що кінцевою метою «Азова» було «сформувати коаліцію ультраправих груп у західному світі з кінцевою метою взяти владу в усій Європі».[13]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ronald, Beiner (January 2020). The Conservative Revolution of the 21st Century. George Washington University, Ieres 'S Illiberalism Studies Program, Working Papers, September.
  2. ↑ Talant, Bermet (15 жовтня 2016). Nationalist Azov Battalion starts political party. Kyiv Post (англ.). Процитовано 1 березня 2024.
  3. ↑ University, © Stanford; Stanford; California 94305. MMP: Azov Battalion. cisac.fsi.stanford.edu (англ.). Процитовано 1 березня 2024.
  4. ↑ Nonjon, Adrien (1 січня 2020). Olena Semenyaka, The "First Lady" of Ukrainian Nationalism. George Washington University, IERES 's Illiberalism Studies Program, Working Papers, September.
  5. ↑ Team. Intermarium (брит.). Процитовано 1 березня 2024.
  6. ↑ RAGOZIN: Vision of Russia's future. www.intellinews.com (англ.). 30 березня 2023. Процитовано 1 березня 2024.
  7. ↑ Statement by Laurynas Kasčiūnas, Member of the Seimas: 'The Intermarium Caucus was established in the Parliament of Lithuania' – News. www.lrs.lt (лит.). Процитовано 1 березня 2024.
  8. ↑ Colborne, Michael (18 липня 2019). Croatia Key to Ukrainian Far-Right's International Ambitions. balkaninsight.com. Процитовано 1 березня 2024.
  9. ↑ Miller, Christopher (16 квітня 2019). Facebook 'Bans' Ukrainian Far-Right Group Over 'Hate Speech' -- But Getting Rid Of It Isn't Easy. Radio Free Europe/Radio Liberty (англ.). Процитовано 1 березня 2024.
  10. ↑ В "Азові" прокоментували заяви про співпрацю з екстремістами США. Українська правда (укр.). Процитовано 1 березня 2024.
  11. ↑ а б Hume, Tim (11 січня 2021). Austrian Academic Institute Revokes Fellowship Given to Far-Right Figurehead. Vice (англ.). Процитовано 1 березня 2024.
  12. ↑ The IWM Revokes Olena Semenyaka's Fellowship with Immediate Effect. IWM WEBSITE (англ.). 29 лютого 2024. Процитовано 1 березня 2024.
  13. ↑ Russia, Ukraine, and Nazi Influence – IDN-InDepthNews | Analysis That Matters – Archive 2017–2022. archive-2017-2022.indepthnews.info. Процитовано 1 березня 2024.


Володимир Вернадський Це незавершена стаття про українську науковицю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Семеняка_Олена