Семен Король
Семен Король | |
---|---|
Народження |
15 лютого 1892 с. Чернів |
Смерть |
1920 Тернопіль |
Країна | УНР |
Приналежність | Армія УНР |
Війни / битви |
Семен Король (15 лютого 1892, с. Чернiв, Івано-Франківська область — липень 1920, Тернопіль) — український розвідник Армії УНР, хорунжий Українських січових стрільців.
Із початком Першої світової війни вступив до лав Українських січових стрільців (УСС).
27 січня 1915 р. «за очайдушну відвагу», як командир однієї із таких розвідувально-диверсійних стеж УСС в Карпатах Семен Король був відзначений «Золотою медаллю хоробрості» — найвищою тогочасною відзнакою в Австро-угорській армії.
В наказі про нагородження записано: «Семен Король зістав відзначений великою золотою медалею хоробрости за повну посвяти, серед найбільшої небезпеки життя службу в таборі ворога. Честь, яка через заслугу того товариша спадає на стрілецтво і цілий український народ тим більша, що се взагалі досі другий випадок такого високого відзначення у цілім львівськім корпусі за час цілої війни».
Фактично Семен Король не просто став першим вояком УСС, який отримав це відзначення, а більш важливо — наочно проілюстрував вояцтву і командуванню усього армійського корпусу бойовий потенціал українського добровольчого Леґіону. Наразі Семен Король залишається єдиним відомим вояком УСС, що був відзначений найвищою австрійською солдатською медаллю за хоробрість.
У жовтні 1916 року отримав старшинський ступінь хорунжого та отримав під своє командування чету (взвод) УСС. З березня 1917 року комендант чети в 2-й сотні УСС.
У 1917 Семен Король потрапляє до Києва, через лінію тодішнього Східного фронту Першої світової війни. Він або потрапив в російський полон, або — як розвідник — відбув до Києва для посилення українського руху. І був тут не першим галицьким активістом-студентом, хто так зробив.
Ще до війни в Київ відправилися для розгортання українського мілітарного руху студенти Іван Лизанівський та Юліан Охримович, співтворці перших гуртків Пласту у Львові. Саме вони вперше публічно підняли у Києві синьо-жовті прапори. Галицькі студенти-пластуни Семець, Лизанівський і Охримович у 1917 році в Києві стали активістами-лідерами найпопулярнішої в той час серед молоді Наднніпрянщини української партії — соціалістів-революціонерів (популярно званих «есерами»). До їхнього середовища приєднався і Семен Король.
Саме це середовище галичан 31 грудня 1917 року, зібрало «довірочні збори» галичан-студентів Українського Народного Університету в Києві. На тих зборах, після доповіді І. Лизанівського, утворено ініціативний комітет, який розпочав масову мобілізацію українського студентства Києва для збройного захисту УНР від російських окупантів. На других зборах студентів-галичан, які відбулись 3 січня 1918 в будинку Центральної Ради, прийнято ряд важливих рішень. Що «всі галичане-студенти Українського Народнього Університету обов'язані вступити в курінь січових стрільців». Там таки обрано Організаційний комітет із 7-ми людей. Головою Організаційного комітету Студентського куреня Січових стрільців обрано Семена Короля. Про це свідчить у своїх спогадах гімназист 2-ї української гімназії в Києві Левко Лукасевич. Він же засвідчив, що Семен Король був не просто організатором Студентського куреня, але й поїхав із 1-ю його сотнею під Крути.
Брав участь у Битві під Крутами 1918 року.
Після повернення української влади до Києва у березні 1918 року саме Семен Король організував тих, хто залишились живим під Крутами, для пошуку тіл загиблих побратимів. «Організаційний комітет, на чолі якого стояв студент С. Король, — згадував Левко Лукасевич, — післав кількох нас, що були в Києві, з завданням розшукати місце, де поховані забиті в бою та розстріляні полонені вояки Студентського куреня Січових Стрільців».
Саме зусилля Семена Короля дозволили перепоховати тіла Героїв Крут у Києві на Аскольдовій могилі.
Лише у кількох спогадах та документах щодо Крут згадується студент-галичанин «С. Король». Виявилось, що він був бойовим офіцером першої української добровольчої формації — Леґіону Українських січових стрільців (УСС).
Згодом опинився на польсько-українському фронті. Взимку 1918—1919 років він «перебув всю воєнну кампанію під Львовом». Тобто повернувся в Галичину і боровся в складі УГА проти польської окупації.
Під час наступу будьонівців на Польщу в липні 1920 року ув'язнений більшовиками у Тернополі, як симпатик «боротьбистів», тобто лівих українських есерів. І там таки розстріляний. Арешт та страта відбулись за особистим дорученням комуністичного діяча Володимира Затонського, який на час бою під Крутами очолював «міністерство освіти» фейково-більшовицької «УНР».
Місце поховання Семена Короля — невідоме.
Юзич Юрій. Герой-розвідник Семен Король // Українська Правда
Це незавершена стаття про вояка чи воячку Армії УНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |