Перейти до вмісту

Семинога Анатолій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Анатолій Іванович Семинога
Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи
26 грудня 2007 — 12 грудня 2012
ПопередникКовтуненко Олександр Володимирович
НаступникСех Ірина Ігорівна

Народився2 березня 1960(1960-03-02) (65 років)
с. Самгородок, Смілянський район, Черкаська область, Українська РСР,
СРСР СРСР
Відомий якполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Alma materКНТЕУ (2002) Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіябезпартійний
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»
Україна Народний депутат України
4-го скликання
Українська соціал-демократична партія (БЮТ) 14 травня 2002 25 травня 2006
5-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 25 травня 2006 12 червня 2007
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 23 листопада 2007 12 грудня 2012

Анато́лій Іва́нович Семино́га (нар. 2 березня 1960, с. Самгородок, Смілянський район, Черкаська область) — український політик. Колишній народний депутат України.

Освіта

[ред. | ред. код]

У 2002 р. закінчив Київський національний торговельно-економічний університет за фахом економіст.

Кар'єра

[ред. | ред. код]
  • 19781979 — моторист-стерновий Київського суднобудівного-судноремонтного заводу.
  • 19791981 — служба в армії.
  • 19811986 — помічник капітана Київського суднобудівного-судноремонтного заводу.
  • 19861988 — начальник електростанції 245 комунально-експлуатаційної частини району Туркменського військового округу в Республіці Афганістан. Учасник бойових дій у Демократичній Республіці Афганістан.
  • 19881994 — начальник центральної заводської лабораторії Київського суднобудівного-судноремонтного заводу.
  • 19941998 — директор ТОВ «Куявія», м. Київ.
  • 19982002 — директор ТОВ «Марія», м. Київ.
  • 2002 — генеральний директор ТОВ «Агро-Рось».

На момент виборів парламенту 2002 року був членом вхідної в БЮТ Української соціал-демократичної партії під лідерством Василя Онопенка. Пізніше вступив до партії Юлії Тимошенко Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина». З 2005 року — голова Київської міської організації «Батьківщини».

У 2004-му під час виборів Президента України Анатолій Семинога керував Донецьким регіональним виборчим штабом коаліції «Сила народу», яка підтримувала опозиційного кандидата Віктора Ющенка. Взяв активну участь у Помаранчевій революції.

Парламентська діяльність

[ред. | ред. код]

Народний депутат України 4-го скликання з 14 травня 2002 до 25 травня 2006 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 22 в списку. На час виборів: директор ТОВ «Агро-Рось» (місто Київ), член Української соціал-демократичної партії. Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з травня 2002). Член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності (з червня 2002).

Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 15 червня 2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 15 в списку. На час виборів: народний депутат України, член партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з травня 2006). Член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності (з липня 2006). 15 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 16 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з листопада 2007). 1 лютого 2011 був виключений з фракції через голосування за внесення змін до Конституції в частині проведення чергових виборів парламенту та президента. Голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (з грудня 2007).

Нагороди

[ред. | ред. код]

Медаль «За трудову доблесть». Орден «За заслуги» III ступеня (серпень 2011).

Посилання

[ред. | ред. код]