Семюел Аптон
| Семюел Аптон | |
|---|---|
| англ. Samuel Upton рос. Самуил Иванович Уптон | |
_%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80.jpg) | |
| Народження | 1812 Девентрі, Нотгемптоншир, Велика Британія |
| Смерть | 1879 |
| Національність | англієць |
| Країна | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Севастополь, Кисловодськ, Владикавказ, Терська область |
| Звання | Академік ІАМ (1850)[1] |
| Батько | Джон Аптон |
 Семюел Аптон у Вікісховищі | |
Семюел Аптон (англ. Samuel Upton; рос. Самуил Иванович Уптон; 1812, Девентрі — 1879, Владикавказ) — британський і російський архітектор. Академік архітектури Імператорської Академії мистецтв.
Семюел Аптон народився 1812 року в місті Девентрі, графство Нотгемптоншир, Англія[1].
Підданий Сполученого Королівства. Навчався у батька, інженера Джона Аптона, що переїхав у Російську імперію для роботи архітектором[2]. З 1826 року жив у Севастополі, а з 1864 — П'ятигорську й Владикавказі[3].
4 квітня 1851 року за Високим наказом був зведений у звання академіка Імператорської Академії мистецтв за «вироблені ним будівлі в південному краї Росії»[1][4].
Міський архітектор Севастополя (1838—1840), цивільний архітектор Нового Адміралтейства в Севастополі (1842—1845), архітектор Кавказьких Мінеральних Вод (з 12 листопада по 1845 по 29 червня 1864 року[1], восьмий архітектор Терської області (1871—1874)[2][3]. У 1871 році дістав чин статського радника, у відставку вийшов у 1874 році в чині колезького радника[2].
Брав участь у зведенні Воронцовського палацу в Алупці, де був помічений Михайлом Воронцовим і запрошений до роботи в Одесі та на Кавказі[5].
Точна дата смерті Семюела Аптона невідома. Називаються 1864[6], 1870[5], 1874[1][2], 1879 роки[3].
Нижче перелічені основні проєкти й споруди, в реалізації яких брав участь митець[3].
- Разом із батьком (Джоном Аптоном) брав участь у будівництві доків на Корабельній стороні — зруйнованій під час Кримської війни[7].
- Разом із батьком брав участь у будівництві першої будівлі Морської бібліотеки (1839—1844) — згоріла через десять місяців після завершення (збереглася Башта вітрів, яка використовувалася для вентиляції книгосховищ Морської бібліотеки)[7].
- Академічна галерея (Єлизаветинська) (1848—1851);
- Михайлівська галерея (1846—1848);
- Миколаївська галерея (1847—1849);
- Власний будинок (1850);
- Миколаївський вокзал;
- Театр;
- Будинок Теплосірних ванн (1861);
- Будинок «Приюту святої Ольги» (1872).
- Кисловодська нарзанна галерея (1848—1858);
- Перебудова Кисловодської фортеці (1850—1856);
- Дім офіцерів (1850—1856);
- Західна та південна казарми (1850—1856).
- Будівлі Питної галереї джерела №17 та Сірчано-лужних ванн.
- ↑ а б в г д Памятные даты и знаменательные события по Ставропольскому краю на 2022 год : календарь (PDF) (рос.). Ставрополь: ГБУК «СКУНБ им. Лермонтова. 2021. с. 85. Архів оригіналу (PDF) за 13 грудня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.
- ↑ а б в г Тайна рождения и смерти Самуила Уптона. Музей Пушкина (рос.). Архів оригіналу за 19 червня 2019. Процитовано 19 червня 2019.
- ↑ а б в г УПТОН (АПТОН) САМУИЛ ИВАНОВИЧ UPTON SAMUEL. Российская Академия художеств (рос.). Процитовано 17 червня 2019.
- ↑ С. Н. Кондаков. Юбилейный справочник Императорской Академии художеств. 1764-1914. — СПб.: Товарищество Р. Голике и А. Вильборг, 1915. — Т. 2 (Часть биографическая). — С. 400. — 459 с.
- ↑ а б Ставропольский край. Люди музейного мира. РОССИЙСКАЯ МУЗЕЙНАЯ ЭНЦИКЛОПЕДИЯ (рос.). Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 26 червня 2019.
- ↑ Замки сэра Уптона. Аргументы и Факты (рос.). 11 квітня 2007. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 26 червня 2019.
- ↑ а б По улицам и площадям. Крым (рос.). Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
- С. Н. Кондаков. Юбилейный справочник Императорской Академии художеств. 1764-1914. — Спб. : Товарищество Р. Голике и А. Вильборг, 1915. — Т. 2 (Часть биографическая). — С. 400.
- УПТОН (АПТОН) САМУИЛ ИВАНОВИЧ UPTON SAMUEL. Российская Академия художеств (рос.). Процитовано 17 червня 2019.
- Марченко П. П. (1 листопада 1995). Постановление Главы Администрации Ставропольского края «О дополнении Списка памятников истории и культуры Ставропольского края, подлежащих государственной охране как памятников местного и республиканского значения, утвержденного решением крайисполкома от 01.10.81 №702» №600 от 01.11.1995 (pdf). Министерство культуры Российской Федерации (рос.). Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.