Сенгілеївська ГЕС
| Сенгілеївська ГЕС | |
|---|---|
 | |
| 45°00′59″ пн. ш. 41°40′17″ сх. д. / 45.01638889° пн. ш. 41.67138889° сх. д. | |
| Країна | Росія |
| Стан | діюча |
| Річка | Невинномиський канал |
| Каскад | Кубанський каскад ГЕС |
| Початок будівництва | 1949 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1953-1954 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 15 megawatt |
| Середнє річне виробництво | 77,6 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 45,5 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | 2 — радіально-осьові; 1 — пропелерного типу |
| Кількість та марка турбін | 2×РО45/3123-В-140, ПР45-В-160 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2×ВГС-260/70-16, 1×СВ160/65-12УХЛ4 |
| Потужність гідроагрегатів | 2×4,5; 1×6 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | нема |
| Шлюз | нема |
| Власник | РусГідро |
  Сенгілеївська ГЕС | |
| Мапа | |
 | |
 Сенгілеївська ГЕС у Вікісховищі | |
Сенгілеївська ГЕС — ГЕС на 55-му км Невинномиського каналу, у сел. Приозерний Шпаковського району Ставропольського краю. Будівництво ГЕС розпочато у 1949, перший гідроагрегат був пущений 22 грудня 1953. ГЕС побудована за дериваційним типом, працює на стоці Невинномиського каналу (режим роботи — базовий по водотоку), водосховищ та басейнів добового регулювання не має. Входить до складу групи Сенгілеївських ГЕС каскаду Кубанських ГЕС.
Склад споруд ГЕС:
- головна водозабірна споруда;
- підвідний канал;
- водоприймач;
- зрівняльний резервуар (башта);
- напірні трубопроводи;
- будівля ГЕС;
- відвідний канал;
- ВРП 110 кВ
Потужність ГЕС — 15 МВт, середньорічне вироблення — 77,6 млн кВт·год. У будівлі ГЕС встановлено 3 вертикальних гідроагрегати, що працюють при розрахунковому напорі 45,5 м: два (станційні № 1 і 3) з радіально-осьовими турбінами РО45/3123-В-140 (діаметр робочого колеса 1,4 м) і генераторами ВГС-260/70-16 (виробництва підприємства «Уралелектротяжмаш») потужністю по 4,5 МВт і один (станційний № 2) з пропелерною турбіною ПР45-В-160 (діаметр робочого колеса 1,6 м) і генератором СВ160/65-12УХЛ4 (виробництва ВАТ «Привід», розташованого в м. Лисьва) потужністю 6 МВт. Виготовлювач гідротурбін — харківське підприємство — «Турбоатом». Спочатку на ГЕС були встановлені турбіни Ф123 ВМ140 виробництва підприємства «Уралгідромаш» (гідроагрегати № 1 і 3) і гідроагрегат англійського виробництва (станційний № 2). ОРУ-110 кВ виконано як секціонована система шин, 4 лінії 110 кВ, 7 масляних вимикачів МКП-110М. Власник станції — ВАТ «РусГідро».
Устаткування ГЕС неодноразово модернізувалося — у 1970—1971 роках були замінені гідрогенератори агрегатів № 1 і 3, в 1993—1996 роках були замінені гідротурбіни, на початку 2006 року був замінений імпортний гідрогенератор марки 1Е-260/60-14 фірми English Electric Co гідроагрегату № 2 на російський. Планується подальша реконструкція станції, зокрема заміна напірних трубопроводів[1], дискових затворів[2], трансформаторів[3]. Існують плани монтажу додаткового, четвертого гідроагрегата потужністю 10—11 МВт, зі збільшенням середньорічного виробітку на 25 млн кВт·год.
Біля Сенгілеївської ГЕС можливе будівництво ГЕС на кінцевому скиданні Невинномиського каналу в Сенгілеївське водосховище, потужністю 10 МВт. Необхідний обсяг інвестицій становить $ 7,915 млн.
- ↑ Открытый одноэтапный конкурс без предварительного квалификационного отбора на право заключения договора на выполнение работ: «Сенгилеевская ГЭС. Разработка проекта замены напорных трубопроводов № 1 - № 3». Архів оригіналу за 24.02.2012. Процитовано 01.01.2011.
- ↑ Открытый одноэтапный конкурс без предварительного квалификационного отбора на право заключения договора на выполнение работ: «Сенгилеевская ГЭС. ГА №1 – ГА №3. Разработка проекта замены дисковых затворов». Архів оригіналу за 24.02.2012. Процитовано 01.01.2011.
- ↑ Открытый одноэтапный конкурс без предварительного квалификационного отбора на право заключения договора на выполнение работ по объекту: Поставка и замена силовых трансформаторов Т-1 (Т-2) автоматики и релейной защиты трансформатора Сенгилеевской ГЭС. Архів оригіналу за 24.02.2012. Процитовано 01.01.2011.
- Сенгілеївська ГЕС на офіційному сайті ВАТ «РусГідро». Архів оригіналу за 12.02.2012. Процитовано 01.01.2011.(рос.)
- Опис Сенгілеївської ГЕС. Архів оригіналу за 24.02.2012. Процитовано 01.01.2011.(рос.)