Сенна олександрійська

Се́нна (лат. Senna alexandrina) — рослина родини бобових. Також — ка́сія (лат. Cassia acutifolia), олександрійський лист.

Будова

Життєва форма: напівчагарник.

Поширення та середовище існування

Батьківщиною сенни є Африка й Аравійський півострів. Росте в Єгипті, Судані, Індії. У Судані культивується в промислових масштабах.

Практичне використання

Як лікарська сировина використовувався лист сенни або александрійський лист (лат. Folium Sennae) — зібрані у декілька разів протягом літа окремі листочки складного парноперистого листа. Лікувальна дія зумовлена алое-емодіном, діантронамі рєїна — сеннозидами A і B. Смолянисті речовини, які містяться також у листі, при неправильному приготуванні настоїв можуть спричинити біль в кишці.

Також застосовуються плоди сенни — лат. Fructus Sennae(Cassiae). Це насіння і стулки різного ступеня зрілості. Застосовуються для отримання екстракту і кафіола.

Листя й екстракти рослини відвіку використовувалися як проносне, а також при захворюваннях печінки й жовчного міхура. Проте в наш час^[коли?] лікарські форми сенни поступово вилучають з національних фармакопей унаслідок недостатньо доброго співвідношення ефективності й безпеки препаратів^{[джерело?]}.

Використовується в «чаю для балерин» — напою для схуднення.

Див. також

• Віденське питво

Література

• Касія гостролиста // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 197. — ISBN 5-88500-055-7.
• Ботанико-фармакогностический словарь: Справочное пособие / К. Ф. Блинова, Н. А. Борисова, Г. Б. Гортинский и др; под редакцией К. Ф. Блиновой, Г. П. Яковлева. М.: Высш. шк., 1990. ISBN 5-06-000085-0

Джерела

• КАСІЯ // Фармацевтична енциклопедія