Сенчик Олег Романович

Сенчик Олег Романович
Сенчик Олег Романович
Народився	20 лютого 1942; с. Степанівка, Теплицький район, Вінницька область
Помер	24 листопада 2015 (73 роки); м. Чернівці
Поховання	Чернівці
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	письменник, редактор
Alma mater	ЧНУ імені Юрія Федьковича
Мова творів	українська
Роки активності	1971 — 2015
Жанр	проза
Magnum opus	«Пекельний рай». ; «Струшена роса»
Нагороди	Літературно-мистецька премія імені Сидора Воробкевича (2004) та ін.

~~|Ukrcenter=~~ ~~|Навчання=~~ ~~|Lib=~~ ~~|Член КПРС:=~~

Оле́г Рома́нович Сенчик (20 лютого 1942, с. Степанівка, Теплицький район, Вінницька область — 24 листопада 2015, м. Чернівці) — український письменник.

Біографія

Олег Романович Сенчик народився 20 лютого 1942 року в селі Степанівка Теплицького району Вінницької області.
Закінчив семирічну школу в рідному селі, а потім середню (1959) в сусідньому Теплику.
Служив у Радянській армії.
В 1965–1970 р.р. навачався на філологічному факультеті Чернівецького державного університету.
З 1971 по 1983 рік — редактор радіогазети «Машинобудівник» (Машинобудівного заводу, м. Чернівці).
З 1984 року на творчій роботі, а в 1990–1996 р.р. відповідальний секретар чернівецької обласної організації Національної спілки журналістів України.
1997–2002 — творча робота.
З 2002 по 2015 рік —редактор редакційно-видавничого відділу Буковинської державної медичної академії.
Автор численних книг і публікацій в періодиці.
З 1992 року — член Національної спілки письменників України.
Має українські та зарубіжні нагороди.

Творчість

Олег Романович Сенчик — автор майже двох десятків художніх творів: романів, повістей, оповідань та новел.
Друкувався в газетах «Літературна Україна», «Радянська Буковина», «Молодий буковинець», «Буковинське віче», «Відродження», а також «товстих» журналах: «Вітчизна», «Дніпро», «Дзвін», «Жовтень», «Київ» (збірки оповідань та повістей: «Заводчани», «Березова брость», «Третій вимір»; романи: «Сутінки на осонні» (1998), «Жінка на тлі моря» (2001), «Плач коника в траві» (2004) та ін.).
Деякі твори були перекладені на угорську та румунську мови.

Окремими книгами українською мовою опубліковані:

Пекельний рай: Роман. — Чернівці: Зелена Буковина, 2005. — 608 с.
Замах на міраж: Роман. — Чернівці: «Місто», 2008. — 264 с.
Струшена роса: Романели. — Чернівці: Книги ХХІ, 2008. — 240 с.
Лицар на гострому прузі: Романи. — Чернівці: Зелена Буковина, 2009.
Жінка на тлі моря: Романи. — Чернівці: Зелена Буковина, 2009. — 220 с.
Вікно з духмяної живиці: Новели. — Чернівці: ВІЦ «Місто», 2010.
Плакала скрипка, сміялася: Триптих. — Чернівці: ВІЦ «Місто», 2010.
Чайка на промені: Романи.- Чернівці: ВІЦ «Місто», 2011.
Мудрість пораненого звіра: Роман. — Чернівці: ВІЦ «Місто», 2012
Вінчання з пташиного лету: Роман. — Чернівці: ВІЦ «Місто», 2012.
Плач коника в траві: Роман в трьох книгах. — Чернівці: ВІЦ «Місто», 2013. — 452 с.
Приватне життя пані Соломії: Поезії. — Чернівці: ВІЦ «Місто», 2014. — 400 с.
Ловитва сфінкса: Романи. — Чернівці: ВІЦ «Місто», 2014. — 376 с.
Голос тиші: Роман. — Чернівці: ВІЦ «Місто», 2015. — 272 с. Іл.
Солодка чаша гіркоти: [Роман]. — Чернівці: Місто, 2015. — 912 с. — ISBN 978-617-652-122-8.

Нагороди

Літературно-мистецька премія імені Сидора Воробкевича (2005);
Премія «Фундації жінок Америки» за найкращий твір («Сам собі ближній») гумо-сатиричної прози (Лос-Анджелес, США, 1996);
Літературна премія імені Бачинського «У свічаді слова» (Едмонтон, Канада, 1997);
Літературна премія (за перше місце на конкурсі) журналу «Дніпро» (Київ, Україна, 2009) за найкращий роман («Лицар на гострому прузі») про сучасника.

Джерела

Національна спілка письменників України
Вісті Тепличчини
Календар літературних дат.
ОЛЕГ Сенчик // Письменники України: довідникю — Дніпропетровськ, 1996.- С.268.
Гусар Ю. Лауреат фундації «Українські жінки Америки»: [про Олега Сенчика]/ Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2010.- 3 лютого (№ 8).С. 4.
Гусар Ю. С. Книгозбірня Буковини. Жінки досить загадкові особи: [про кн. О. Сенчика «Вікно з духм'яної живиці»: новели. — Чернівці: Місто, 2010.- 158 с.] / Юхим Гусар // Буковинське віче.- 2010. — 14 квітня (№ 27).- С.4.
Гусар Ю. «Романели» з «Духмяної живиці» слова: [20 лютого — 70 років від дня народження письменника Олега Романовича Сенчика] / Юхим Гусар // Буковинське віче. −2012.- 17 лютого (№ 7).- С. 4.
Гусар Ю. Відійшов увічність філософ осягнення духовного світу сучасника / Юхим Гусар // Відродження.- 2015.- 26 листопада (№ 47-48).- С. 16.
Гусар Ю. Лицар високого слова (Олег Сенчик) / Юхим Гусар // Букова віть. -2020. — 5 грудня (№ 1). — С. 15.
«Дещо з біографії» (в кн. Сенчик О. Р. «Струшена роса»)
«Передмова» до кн. Сенчик О. Р. «Жінка на тлі моря»
Сенчик Олег Романович // Засоби масової інформації Чернівецької області. — Чернівці, 1996.- С. 74.
Сенчик Олег Романович // Інформаційний простір Буковини.-Чернівці: Букрек, 2004.- С. 168.- ISBN 966-8500-17-2.
Олег Романович Сенчик // Інформаційний простір Буковини на початку третього тисячоліття / упорядник Д. І. Миронюк.- Чернівці: Букрек, 2012.- С.268.- ISBN 978-966-399-476-5.
Сенчик Олег — Сенчик Олег Романович // Письменники Буковини / упорядники: В.Васкан, Н. Фрацевір. — Чернівці: Зелена Буковини, 2009.-С. 63-64.
Сенчик Олег Романович // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник / Микола Богайчук. — Чернівці, 2005. — С. С. 245.
Сенчик Олег Романович // Лауреати літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича (2001—2005 рр.). Вип. 2: біобібліогрю покажчик / авт.-укл. О. О. Гаврилюк, Ю. В. Боганюк. — Чернівці,2006.- С. 42-43.
Подаровані книги
Культпростір^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Библус