Сен-Кантен
Сен-Кантен Saint-Quentin | |
---|---|
Сен-кантенська ратуша. | |
Країна | Франція |
Регіон | О-де-Франс |
Департамент | Ена |
Округ | Сен-Кантен |
Кантон | Сен-Кантен-Сантр, Сен-Кантен-Нор, Сен-Кантен-Сюд |
Код INSEE | 02691 |
Поштові індекси | 02100 |
Координати | 49°50′55″ пн. ш. 3°17′11″ сх. д.H G O |
Висота | 68 - 125 м.н.р.м. |
Площа | 22,56 км² |
Населення | 52 958 (01.01.2021[1]) |
Густота | 2347,4 ос./км² |
Розміщення | |
Влада | |
Мер Мандат |
Frédérique Macarez 2020-2026 |
Сен-Канте́н (фр. Saint-Quentin) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні О-де-Франс, департамент Ена. Населення — 52 958 осіб (01.01.2021)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 130 км на північний схід від Парижа, 75 км на схід від Ам'єна, 40 км на північний захід від Лана.
Динаміка населення (Cassini[3] і INSEE[4] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 26 298 | 5509 | 3929 | 6742 | 6563 | 3333 | 222 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 30 474 | 5349 | 3944 | 7300 | 7346 | 5753 | 782 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
2010 року серед 35 467 осіб працездатного віку (15—64 років) 23 581 була активною, 11 886 — неактивними (показник активності 66,5%, у 1999 році було 68,0%). З 23 581 активної мешканців працювало 18 650 осіб (9846 чоловіків та 8804 жінки), безробітними було 4931 (2594 чоловіки та 2337 жінок). Серед 11 886 неактивних 3672 особи були учнями чи студентами, 3414 — пенсіонерами, 4800 були неактивними з інших причин[6].
У 2010 році в муніципалітеті було 25350 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 55474,5 особи, медіана доходів виносила 14 388 євро на одного особоспоживача[7]
В Сен-Кантені народились видатний французький філолог і бібліограф Люк Ашері та знаменитий портретист доби рококо Моріс Кантен де Латур. Художник заснував у рідному місті Королівську школу малюнку, яка згодом була перетворена на Музей Антуана Лекюйє, в якому зберігається найбільша збірка робіт де Латура.
-
Музей Антуана Лекюйє.
-
Вілла д'Ісле.
-
Будівля пошти на Ліонській вулиці.
-
Театр Жана Вілара.
Фає | Оміссі | Моркур (sur quelques dizaines de mètres) Рувруа |
||
Франсії-Селансі | Пн | Арлі | ||
Зх Сен-Кантен Сх | ||||
Пд | ||||
Даллон | Гоші Грюжі |
Невіль-Сент-Аман |
- ↑ а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ http://cassini.ehess.fr/ Population par commune avant 1962 (résultats publiés au journal officiel ou conservés aux archives départementales), наведено за французькою вікіпедією
- ↑ INSEE : Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |