Серве Каболе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Серве Каболе
нім. Servais Cabolet
Народився24 квітня 1908(1908-04-24)[1][2]
Hemmoord або Warstaded, Hemmoord[2]
Помер9 травня 1976(1976-05-09)[1] (68 років)
Штаде, Нижня Саксонія, ФРН
ПохованняFriedhof Warstaded
Країна Німеччина
Діяльністьполітик, підводник, солдат, офіцер ВМФ Німеччини
Знання мовнімецька[2]
УчасникДруга світова війна[2]
ЧленствоСА
ПосадаMember of the Landtag of Lower Saxonyd
Військове званняОберлейтенант-цур-зее[2]
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Socialist Reich Partyd
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Руна Тюр
Нагрудний знак мінних тральщиків
Нагрудний знак мінних тральщиків
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника

Серве Каболе (фр. Servais Cabolet; 24 квітня 19089 травня 1976, Штаде) — німецький офіцер-підводник, підприємець і політик, штурмбанфюрер СА, оберлейтенант-цур-зее резерву крігсмаріне (1943).

Біографія

[ред. | ред. код]

Син гауптмана резерву Йозефа Каболе. Пройшов підготовку на навчальному кораблі HAPAG і в навігаційній школі. В 1925/30 роках — член молодіжного крила Сталевого шолома. 1 жовтня 1930 року вступив в НСДАП, 16 березня 1932 року — в СА. З 1932 року — офіцер торгового флоту. У вересні 1934 року взяв участь в імперському партійному з'їзді НСДАП в Нюрнберзі. З 1936 року — ад'ютант 58-ї бригади СА в Брауншвейзі. З 19 квітня по 27 червня 1937 року навчався в Училищі імперських керівників СА. В 1937 році переїхав в Росток і незабаром був обраний в міську раду.

В 1937 році вступив на флот. В 1938 році брав участь в регаті на Балтійському морі. З квітня 1940 року служив в 3-й флотилії мінних тральщиків. З липня 1940 року — командир корабля флотилії оборони порту Тронгейма, з червня 1941 року — Молде, з листопада 1941 року — 59-ї флотилії форпостенботів. В грудні 1942 року його корабель підірвався на морській міні і затонув, а сам Каболе був поранений і до березня 1943 року перебував на лікуванні, після чого пройшов курс підводника. З 18 травня 1944 по 9 травня 1945 року — командир підводного човна U-907, на якому здійснив 2 походи (разом 78 днів у морі). В травні був взятий в полон британськими військами. 31 грудня 1947 року звільнений.

Після звільнення був судновласником і ресторатором. 2 жовтня 1949 року став співзасновником Соціалістичної імперської партії. З 6 травня 1951 року — депутат ландтагу Нижньої Саксонії. Після заборони своєї партії 23 жовтня 1952 року втратив мандат.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Був одружений, мав двох дітей.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #1034676180 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г д Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 43. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1