Сервісна сітка
У програмній архітектурі сервісна сітка (англ. service mesh) — це спеціалізований інфраструктурний рівень для сприяння комунікації між сервісами або мікросервісами, використовуючи проксі.[1]
Спеціалізований комунікаційний рівень може забезпечити численні переваги, такі як надання спостережуваності за комунікаціями, забезпечення безпечних з'єднань, а також автоматизацію повторних спроб і відкладки для невдалих запитів.[2]
Сервісна сітка складається з мережевих проксі, що підключаються до кожного сервісу в додатку, і набору процесів управління завданнями. Проксі називають робочою площиною (data plane), а процеси управління — керуючою площиною (control plane). Робоча площина перехоплює виклики між різними сервісами та обробляє їх; керуюча площина є «мозком» сітки, яка координує роботу проксі і надає API для операційного та технічного персоналу для управління і спостереження за всією мережею.[3] Архітектура сервісної сітки реалізується за допомогою програмних продуктів, таких як Istio, Cilium, Linkerd, Consul, AWS App Mesh, Kuma, Traefik Mesh, Greymatter.io, та Open Service Mesh. Багато сервісних сіток використовують проксі Envoy на робочій площині.[4]
- ↑ Anjali Khatri; Vikram Khatri (2020). Mastering Service Mesh: Enhance, Secure, and Observe Cloud-native Applications with Istio, Linkerd, and Consul. Packt Publishing. с. 39. ISBN 9781789611946.
- ↑ Lee Calcote; Zack Butcher (2019). Istio: Up and Running, Using a Service Mesh to Connect, Secure, Control, and Observe. O'Reilly Media. с. 3. ISBN 9781492043751.
- ↑ Rahul Sharma; Avinash Singh (2019). Getting Started with Istio Service Mesh: Manage Microservices in Kubernetes. Apress. с. 103. ISBN 9781484254585.
- ↑ servicemesh.es. servicemesh.es (амер.). Процитовано 2 вересня 2021.
|
Це незавершена стаття про програмну інженерію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |