Перейти до вмісту

Сергій Лагодинський

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лагодинський.
Сергій Лагодинський
Народився1 грудня 1975(1975-12-01)[1] (49 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Астрахань, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьправник, адвокат, політик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materГарвардський інститут державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді і Всесвітня стипендіальна програма Єльського університетуd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор права[4]
Знання мовнімецька і російська Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаДепутат Європейського парламенту[2] і Депутат Європейського парламенту[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяСоюз 90/Зелені Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 10331429 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтlagodinsky.de Редагувати інформацію у Вікіданих

Сергій Лагодінскій (рос. Сергей Лагодинский, нім. Sergey Lagodinsky; нар. 1 грудня 1975(19751201), Астрахань, Астраханська область, РРФСР, СРСР[6]) — німецький політик, юрист і журналіст російського та єврейського походження, депутат Європейського парламенту IX скликання від партії Союз 90/Зелені.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в єврейській родині в СРСР, переселився до Німеччини в 1993 році.[7] Пізніше став членом берлінського відділення єврейської громади.[8]

В Геттінгенському університеті здобув освіту в області права, в Гарвардському університеті – галузі державного управління. Отримав ступінь доктора права в Берлінському університеті імені Гумбольдтів.[9]

Працював в міжнародній юридичній фірмі «Orrick, Herrington & Sutcliffe».[9] В 2003–2008 роках працював програмним директором і радником в берлінському офісі Американського єврейського комітету[pl].[10] Також займався журналісткою діяльністю, зокрема для «Deutschlandradio[pl]», «Deutsche Welle», «BBC World Service», «Süddeutsche Zeitung» i «Die Welt».[10]

2001 року приєднався до Соціал-демократичної партії Німеччини, в якій заснував робочу групу, яка об'єднувала соціал-демократів єврейського походження.[7] Вийшов з партії в 2011 році, розкритикувавши її позицію щодо Тіло Сарацина.[7] Пізніше почав працювати у Фонді Гайнріха Белля, де був керівником відділу у справах Європейського Союзу та Північної Америки.[9]

Сергій Лагодинський про себе в відео для Фонду Гайнріха Белля/Європейського Зеленого фонду[pl]

2011 року приєднався до партії Союз 90/Зелені.[11] На виборах 2019 року був обраний до Європейського парламенту IX скликання за партійним списком.[12]

14 вересня 2020 року взяв шефство над Максимом Знаком, білоруським адвокатом і політичним в'язнем.[13][14]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
  2. ↑ а б Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
  3. ↑ https://worldfellows.yale.edu/person/sergey-lagodinsky/
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1032679921 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
  6. ↑ Sergey LAGODINSKY (пол.). Європейський парламент. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 2 липня 2019.
  7. ↑ а б в Sarrazin war ihm zu viel (нім.). Тагесцайтунг. 27 квітня 2011. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 26 травня 2019.
  8. ↑ Repräsentantenversammlung (нім.). Єврейське життя в Берліні[de]. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 26 травня 2019.
  9. ↑ а б в Sergey Lagodinsky (нім.). Фонд Гайнріха Белля. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 26 травня 2019.
  10. ↑ а б Sergey Lagodinsky: Curriculum Vitae (англ.). juedischesmuseum.de. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 26 травня 2019. [Архівовано 2016-04-14 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Ska Keller und Sven Giegold sind das grüne Spitzenduo für die Europawahl 2019 (нім.). Союз 90/Зелені. 10 листопада 2018. Архів оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 26 травня 2019. [Архівовано 2018-11-10 у Wayback Machine.]
  12. ↑ European Parliament election 2019: Alphabetical list of all elected candidates (англ.). Bundeswahlleiter[de]. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019.
  13. ↑ Three more German MPs take over prisoners’ godparenthood for Tatsiana Kaneuskaya, Maxim Znak and Akihiro Hayeuski-Hanada (англ.). Libereco – Partnership for Human Rights. 14 вересня 2020. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021.
  14. ↑ Zur Situation der Jurist*innen in Belarus (нім.). Німецьке товариство з вивчення Східної Європи. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сергій_Лагодинський&oldid=44114735