Серпер Йосип Лазарович

Йосип Лазарович Серпер
Народження	14 вересня 1911(1911-09-14) Одеса
Смерть	9 листопада 2002(2002-11-09) (91 рік) Сан-Франциско
Поховання	Сан-Франциско
Країна	Російська імперія  УНР  СРСР  США
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	інженерні війська
Освіта	Інститут холоду, кріотехнологій та екоенергетики імені В. С. Мартиновського ОНАХТ
Роки служби	1933–1935, 1938–1946
Партія	КПРС
Звання	Майор
Командування	60-й ошісб
Війни / битви	радянсько-фінська війна німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За оборону Кавказу»

Йо́сип Ла́зарович Се́рпер (14 вересня 1911, Одеса — 9 листопада 2002, Сан-Франциско, США) — радянський військовик часів другої світової війни, командир 60-го окремого штурмового інженерно-саперного батальйону 12-ї окремої штурмової інженерно-саперної бригади (51-а армія, Південний фронт), капітан. Герой Радянського Союзу (1943).

Життєпис

Народився 14 вересня 1911 року в місті Одесі в родині робітника. Єврей. У 1925 році закінчив семирічку й розпочав трудову діяльність учнем у кустарно-водопровідній майстерні. У 1929 році закінчив школу ФЗУ, працював токарем з металу в головних майстернях Одеського трамваю. Одночасно, без відриву від виробництва, навчався в Одеському індустріальному технікумі.

У лавах РСЧА з 1933 по 1935 і з травня 1938 року. Брав участь у польському поході РСЧА 1939 року і радянсько-фінській війні 1939–1940 років. Член ВКП(б) з 1941 року. Учасник німецько-радянської війни з 5 лютого 1942 року. Воював на Закавказькому, Південному, 4-у Українському і 3-у Білоруському фронтах.

Командир 10-го гірського мінно-інженерного батальйону 2-ї гірської мінно-інженерної бригади капітан Й. Л. Серпер під час форсування річки Дон поблизу міста Азова під вогнем супротивника забезпечив будівництво мосту і просування частин 44-ї армії. Використавши напівзруйновані споруди Азовської судноверфі, виключно чітко організував виготовлення дерев'яних напівпонтонів мостового парку в кількості 56 штук. Під час будівництва мосту поблизу Батайська в системі дамби Батайськ — Ростов, особисто вишукував і доправляв необхідні матеріали, забезпечивши будівництво мосту на 3 дні раніше поставленого терміну.

Особливо командир 60-го окремого штурмового інженерно-саперного батальйону 12-ї окремої штурмової інженерно-саперної бригади капітан Й. Л. Серпер відзначився під час визволення міста Мелітополя Запорізької області. Штурмовики-сапери під його командуванням з мінімальними втратами супроводжували бойові порядки піхоти, знищивши при цьому 12 вогневих точок, захопили 2 укріплених будинки, знищивши їх гарнізони, підірвали мінами 12 німецьких танків (з них 6 «Тигрів») і 1 бронетранспортер, знищивши їх екіпажи. Підбиті танки спалили, не давши змоги супротивнику їх евакуювати з поля бою. Вміло організував дії з прикриття мінами наступу 91-ї і 126-ї стрілецьких дивізій.

Війну гвардії майор Й. Л. Серпер закінчив на посаді командира 8-го гвардійського окремого мото-штурмового інженерно-саперного батальйону 2-ї гвардійської мото-штурмової інженерно-саперної бригади.

З 1946 року гвардії майор Й. Л. Серпер — у запасі. Мешкав у Одесі, працював на різних адміністративно-господарських посадах. У 1963 році закінчив Одеський технологічний інститут холодильної і харчової промисловості, після чого працював інженером виробничого об'єднання «Одесхолодмаш».

У 1989 році емігрував до США. Мешкав у місті Сан-Франциско (штат Каліфорнія), де й помер 9 листопада 2002 року.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 листопада 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування по прориву укріпленої смуги німців і визволення міста Мелітополя та виявлені при цьому відвагу і героїзм, капітанові Серперу Йосипу Лазаровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1293).

Також був нагороджений двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (31.10.1944, 11.03.1985), орденом Червоної Зірки (14.03.1943) і медалями.

Література

• Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области / Абрамов А. Ф., Бульба А. И. (сост.). — Одеса : Маяк, 1988. — С. 243–245. (рос.)