Сестри (роман)
| Автор | Джозеф Конрад |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | The Sisters |
| Країна | США |
| Мова | англійська мова |
| Жанр | роман |
| Видано | 1928 року |
| Сторінок | близько 40 |
Сестри (англ. The Sisters) — третій роман Джозефа Конрада і єдиний незакінчений через природні причини[uwaga 1]. Уцілілий фрагмент (близько 40 машинописних сторінок), який складається із семи коротких розділів[1], опублікований посмертно в США у 1928 році з передмовою Форда Медокса Форда[2]. У польському перекладі опублікований 1967 року Державним видавничим інститутом у перекладі Віта Тарнавського з післямовою Казімежа Вики[3].
Конрад почав писати «Сестри» одразу після завершення свого другого роману «Вигнанець з островів» наприкінці 1895 року. На відміну від перших двох, події твору мали відбуватися в Європі у наші дні. На жаль, письменник не встиг змінити тему, і після негативної думки літературознавця Едварда Гарнетта назавжди відмовився від неї та повернувся до морської тематики[1].
Окремі теми, порушені в «Сестрах», пізніше були відображені в романі «Золота стріла» (1919): тут також головні героїні — дві сестри-баски з такими ж іменами: Рита і Тереза, виховані суворим дядьком [1].
У збережених фрагментах автор окреслює дві окремі теми: вищезгадані баскські сестри-сироти, одну з яких виховує дядько в Парижі; початок — розповідь про молодого художника з Росії, який блукає Європою і, зрештою, оселяється в Парижі[1].
Роман маловідомий і вважається слабким. Критики вважають, що головна героїня постає в загальному, банальному, стереотипному і нечіткому образі[1]. Здзіслав Найдер пише, що мова роману «вражає витонченою риторикою»[1], а стиль «натягнутий і сповнений кліше»[1]. Альбер Герар вважав, що початок роману виглядає як наївна підліткова автобіографія, і письменник відмовився від неї, вважаючи її невдалою. З іншого боку, Томас Мозер стверджує, що Конрад так і не впорався з описом традиційно зрозумілого кохання двох людей із кола європейської культури[1]. Натомість польський критик Казімєж Вика в есе «Острів у польській бухті» (1965) визнає роман видатним твором, що відповідає польській романтичній традиції. Найдер пояснює цей дисонанс чудовим перекладом Віта Тарновського, який «очевидно кращий за оригінал»[1].
- ↑ Powieści W zawieszeniu Конрад не закінчив у зв'язку зі смертю.
- Sztuka i wierność. Szkice o twórczości Josepha Conrada. Opole: Uniwersytet Opolski.