Перейти до вмісту

Сесіл Тейлор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сесіл Тейлор
англ. Cecil Taylor Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніангл. Cecil Percival Taylor Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився25 березня 1929(1929-03-25)[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нью-Йорк, Нью-Йорк[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер5 квітня 2018(2018-04-05)[1][2][3] (89 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Нью-Йорк, Нью-Йорк[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьафроамериканці[7][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькласичний піаніст, поет, композитор, письменник, jazz pianist Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКонсерваторія Нової Англіїd і New York College of Musicd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладAntioch Colleged Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоCecil Taylor Quintetd, The Cecil Taylor Quartetd, Cecil Taylor Ensembled, The Cecil Taylor Unitd і Cecil Taylor Feel Triod Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1956 — 5 квітня 2018
Жанрджаз і авангардна музика[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 0852100 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтcecil-taylor.com Редагувати інформацію у Вікіданих

Сесіл Персіваль Тейлор (англ. Cecil Percival Taylor, 15 березня (або 25 березня) 1929, Нью-Йорк, США — 5 квітня 2018) — американський піаніст і поет[9]. Відомий як один з піонерів фрі-джазу. Його музика характеризується особливою енергетикою, імпровізаціями, частим використанням кластерних акордів, і складною поліритмії. Його техніка гри на фортепіано має щось спільне з технікою гри на ударних інструментах, яку іноді описують як «вісімдесят вісім настроєних барабанів» (по числу клавіш на стандартній фортепіано)[10].

Біографія

[ред. | ред. код]

Початок кар'єри

[ред. | ред. код]

Здобув освіту в Нью-Йоркському Музичному Коледжі та Консерваторії Нової Англії. Свої перші кроки на професійній ниві Сесіл Тейлор зробив у невеликому колективі грав у стилі ритм-н-блюз і свінг на початку 50-х. У 1956 році він разом з сопрано-саксофоністом Стівом Лейсі сформував власний колектив.

Перший альбом Сесіла Тейлора Jazz Advance вийшов 1956 року. Альбом здобув позитивну оцінку британського критика Річарда Кука (Richard Cook[en]) і шотландського критика Браяна Мортона (Brian Morton (Scottish writer)[en]) у джаз-енциклопедії «Penguin Guide to Jazz».

У 1958 році Сесіл Тейлор почав співпрацю з музикантом Джоном Колтрейном.

1950-і, 1960-е

[ред. | ред. код]

Протягом 1950-х і 1960-х музика Сесіла Тейлора ставала дедалі складнішою й відходила від традиційного джазу. У цей час у музиканта виникають проблеми з організацією концертів, клуби, що запрошували його виступати не отримували прибутки від подібних виступів[11]. Сесіл Тейлор продовжує записуватися, хоч і нерегулярно. У цей період створено альбом Unit Structures (1966 р.) Деякі альбоми, такі як Nefertiti the Beautiful One Has Come залишалися не виданими протягом багатьох років.

З 1961 року Сесіл Тейлор починає спільну роботу з альт-саксофоністом Джиммі Лионсом (Jimmy Lyons[en]). Робота з Джиммі Лионсом стала важливим етапом кар'єри музиканта. Тейлор, Ліонс, і барабанщик Санні Маррей (Sunny Murray[en]) (і, пізніше, Ендрю Курилл (Andrew Cyrille[en])) сформували ядро колективу «The Unit».

Сольні виступи

[ред. | ред. код]

Сесіл Тейлор почав давати сольні концерти на початку 1970-х. Деякі з цих концертів були видані як альбоми Indent (1973 р.), Spring of Two Blue-J s (1973 р.) (частина альбому)[12], Silent Tongues (1974 р.), Garden (1982 р.), For Olim (1987 р.), Erzulie Maketh Scent (1989 р.) і The Tree of Life (1998 р.).

Дискографія

[ред. | ред. код]
Сесіл Тейлор на Moers Festival 2008
Сесіл Тейлор на Moers Festival 2008

Основні альбоми Сесіла Тейлора:

  • Jazz Advance, 1956 р.
  • At Newport, 1958 р.
  • Looking Ahead!, 1958 р.
  • Stereo Drive (также изданный как Hard Driving Jazz и Coltrane Time), 1958 р.
  • Love for Sale, 1959 р.
  • The World of Cecil Taylor 1960 р.
  • Air 1960 р.
  • Cell Walk for Celeste, 1961 р.
  • Jumpin' Punkins, 1961 р.
  • New York City R&B (with Buell Neidlinger), 1961 р.
  • Into the Hot, 1961 р. (некоторые треки также изданы как Mixed)
  • Nefertiti the Beautiful One Has Come, 1962 р.
  • Unit Structures, 1966 р.
  • Conquistador!, 1966 р.
  • Student Studies (также изданный как The Great Paris Concert), 1966 р.
  • Praxis, 1968 р.
  • The Great Concert of Cecil Taylor (также изданный как Nuits de la Fondation Maeght), 1969 р.
  • Indent, 1973 р.
  • Akisakila, 1973 р.
  • Solo, 1973 р.
  • Spring of Two Blue J's, 1973 р.
  • Silent Tongues, 1974 р.
  • Dark to Themselves, 1976 р.
  • Air Above Mountains, 1976 р.
  • Cecil Taylor Unit, 1978 р.
  • 3 Phasis, 1978 р.
  • Live in the Black Forest, 1978 р.
  • One Too Many Salty Swift and Not Goodbye, 1978 г.
  • It is in the Brewing Luminous, 1980 г.
  • Fly! Fly! Fly! Fly! Fly!, 1980 г.
  • The Eighth, 1981 г.
  • Garden, 1981 г.
  • Winged Serpent (Sliding Quadrants), 1984 г.
  • Iwontunwonsi, 1986 г.
  • Amewa, 1986 г.
  • For Olim, 1986 г.
  • Olu Iwa, 1986 г.
  • Live in Bologna, 1987 г.
  • Live in Vienna, 1987 г.
  • Tzotzil/Mummers/Tzotzil, 1987 г.
  • Chinampas, 1987 г.
  • Riobec — Сесил Тэйлор и Günter Sommer, 1988 г.
  • In East Berlin, 1988 г.
  • Regalia — Сесил Тэйлор и Paul Lovens, 1988 г.
  • The Hearth, 1988 г.
  • Alms/Tiergarten (Spree), 1988 г.
  • Remembrance, 1988 г.
  • Pleistozaen Mit Wasser, 1988 г.
  • Spots, Circles, and Fantasy, 1988 г.
  • Legba Crossing, 1988 г.
  • Erzulie Maketh Scent, 1988 г.
  • Leaf Palm Hand, 1988 г.
  • In Florescence, 1989 г.
  • Looking (Berlin Version) Solo, 1989 г.
  • Looking (Berlin Version) The Feel Trio, 1989 г.
  • Looking (Berlin Version) Corona, 1989 г.
  • Celebrated Blazons, 1990 г.
  • 2Ts for a Lovely T, 1990 г.
  • Double Holy House, 1990 г.
  • Nailed, 1990 г.
  • Melancholy — Сесил Тэйлор, Harri Sjöström, Evan Parker, Barry Guy, Wolfgang Fuchs
  • The Tree of Life, 1991 г.
  • Always a Pleasure, 1993 г.
  • Almeda — Сесил Тэйлор, Harri Sjöström 1996 г.
  • The Light of Corona — Сесил Тэйлор, Harri Sjöström 1996 г.
  • Qu’a: Live at the Iridium, vol. 1 & 2 — Сесил Тэйлор, Harri Sjöström 1998 г.
  • Algonquin, 1998 г.
  • Incarnation, 1999 г.
  • The Willisau Concert, 2000 г.
  • Complicité, 2001 г.
  • Taylor/Dixon/Oxley, 2002 г.
  • Two T’s for a Lovely T, 2003 г.
  • The Owner of the River Bank, 2004 г.

Як запрошений музикант

[ред. | ред. код]

Альбоми, в запису яких Сесіл Тейлор брав участь як запрошений музикант:

  • Jazz Composer's Orchestra: The Jazz Composer's Orchestra, 1968 р. (Тейлор брав участь у створенні двох треків)
  • Friedrich Gulda: Nachricht vom Lande, 1976 р. (Тейлор брав участь у створенні трьох треків)
  • Mary Lou Williams: Embraced, 1977 р.
  • Tony Williams: Joy of Flying, 1978 р.
  • Historic Concerts (with Max Roach), 1979 р.
  • Art Ensemble of Chicago: Thelonious Sphere Monk, 1990 р. (Тейлор брав участь у створенні трьох треків)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://pantheon.world/profile/person/Cecil_Taylor
  2. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
  5. ↑ а б Southern E. Biographical Dictionary of Afro-American and African Musicians — Greenwood Publishing Group, 1982.
  6. ↑ https://elpais.com/cultura/2018/04/06/actualidad/1523006133_515017.html
  7. ↑ BlackPast.org — 2004.
  8. ↑ Montreux Jazz Festival Database
  9. ↑ Yanow, Scott (2008).
  10. ↑ Wilmer, Val (1977). As Serious As Your Life: The Story of the New Jazz. Quartet. с. 45. ISBN 0704331640.
  11. ↑ Spellman, A. B. (1985 originally 1966). Four Lives in the Bebop Business. Limelight. ISBN 0-87910-042-7.
  12. ↑ Cecil Taylor @ Frederator Blogs. Архів оригіналу за 21 червня 2012. Процитовано 15 лютого 2012. [Архівовано 2012-07-30 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сесіл_Тейлор&oldid=44096915