Тангар сивий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сивий тангар)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тангар сивий
Сивий тангар (Алту-Параїзу-ді-Гояс, штат Гояс, Бразилія)
Сивий тангар (Алту-Параїзу-ді-Гояс, штат Гояс, Бразилія)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Підродина: Thraupinae
Рід: Сивий тангар (Neothraupis)
Hellmayr, 1936[2]
Вид: Тангар сивий
Neothraupis fasciata
(Lichtenstein, 1823)[3][4]
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Tanagra fasciata
Посилання
Вікісховище: Neothraupis fasciata
Віківиди: Neothraupis fasciata
EOL: 922326
ITIS: 561586
МСОП: 22722126
NCBI: 62226

Танга́р сивий[5] (Neothraupis fasciata) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[6]. Це єдиний представник монотипового роду Сивий тангар (Neothraupis).

Довжина птаха становить 16 см, вага 29-32 г. Забарвлення переважно сіре, нижня частина тіла дещо світліша. Над очима тонкі білі "брови", на обличчі чорна "маска". Верхні покривні пера крил чорні з вузькими білими смужками. Виду не притаманний статевий диморфізм. Молоді птахи мають коричнювате забарвлення, "маска" на обличчі у них менша, нижня частина тіла має жовтуватий відтінок.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Сиві тангари мешкають в центральній і південній Бразилії (від Мараньяну і Піауї на південь до штатів Мату-Гросу-ду-Сул, Сан-Паулу і Мінас-Жерайс), на сході Болівії (Санта-Крус) та на північному сході Парагваю (Каніндею, Сан-Педро, раніше також на півдні Каагвасу). Також сиві тангари спостерігалися на північному сході Бразилії (Амапа) та на півдні Суринаму. Вони живуть в саванах серрадо, зустрічаються переважно на висоті від 500 до 1100 м над рівнем моря.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Сиві тангари зустрічаються парами або зграйками до 12 птахів. До зграйок сивих тангарів часто приєднуються інші види птахів, зокрема рудогорлі тангари, формуючи змішані зграї. Сиві тангари живляться комахами. а також плодами. Гніздяться в жовтні-листопаді. Гніздо чашоподібне, глибоке, розміщується в чагарниках або на невисокому дереві. В кладці 2-3 яйця. Сивим тангарам притаманний колективний догляд за пташенятами.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Сивим тангарам загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Neothraupis fasciata.
  2. Hellmayr, Carl Eduard (1936). Catalogue of Birds of the Americas and the Adjacent Islands in Field Museum of Natural History. Field Museum Natural History Publications. Zoological Series. Т. 13 Part 9: Tersinidae-Thraupidae. с. 432.
  3. Lichtenstein, Hinrich (1823). Verzeichniss der Doubletten des Zoologischen Museums der Königl. Universität zu Berlin : nebst Beschreibung vieler bisher unbekannter Arten von Säugethieren, Vögeln, Amphibien und Fischen (нім.). Berlin: T. Trautwein. с. 32.
  4. Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 249.
  5. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  6. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 березня 2022.