Сигізмунд Прусський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сигізмунд Прусський
нім. Sigismund von Preußen
Принц Сигізмунд під час Першої світової війни.
Ім'я при народженнінім. Wilhelm Viktor Karl August Heinrich Sigismund von Preußen
Народився27 листопада 1896(1896-11-27)[1][2]
Кіль, Німеччина
Помер14 листопада 1978(1978-11-14)[1][2] (81 рік)
Пунтаренас, Коста-Рика[3]
ПохованняКантон Еспарсаd
Країна Німеччина
Діяльністьвійськовослужбовець
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна
Військове званняЛейтенант
РідГогенцоллерни
БатькоГенріх Прусський (1862-1929)[3]
МатиІрена[3]
Брати, сестриВальдемар Прусський (1889—1945) і Prince Henry of Prussiad
У шлюбі зPrincess Charlotte of Saxe-Altenburgd
ДітиPrincess Barbara of Prussiad і Alfred von Prussiad[2]
Нагороди
Орден Чорного орла
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Великий командор ордена дому Гогенцоллернів
Великий командор ордена дому Гогенцоллернів
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу

Принц Вільгельм Віктор Карл Август Генріх Сигізмунд Прусський (нім. Wilhelm Viktor Karl August Heinrich Sigismund Prinz von Preußen; 27 листопада 1896, Кіль — 14 листопада 1978, Пунтаренас) — принц Прусський, другий син принца Генріха Прусського і його дружини, принцеси Ірени Гессенської і Рейнської. Племінник імператора Вільгельма II і російської імператриці Олександри Федорівни.

Біографія

[ред. | ред. код]

Сигізмунд народився в Кільському палаці, де знаходилася резиденція його батька, адмірала. Він був єдиним з синів принцеси Ірени, який не успадкував від матері гемофілію. До початку Першої світової війни Сигізмунд навчався в Кільській школі і негайно записався на фронт добровольцем, але отримав відмову через вік, навчався на матроса-артилериста. У травні 1915 року був направлений на службу артилеристом до Фландрії, але незабаром перейшов у підводний флот вахтовим офіцером.

Після закінчення війни та ліквідації монархії Сигізмунд був змушений вибрати собі цивільну професію. У 1919 році отримав атестат про закінчення школи, щоб згодом здобути економічну освіту в Гамбурзі.

У 1922 році офіційно розпустив свій двір і вирушив у справах своєї фірми в Гватемалу, де керував роботою на кавовій плантації. У 1928 році переїхав в Коста-Рику, де займався бджільництвом. Велика депресія і Друга світова війна істотно відбилися на його фінансовому становищі.

Сім'я

[ред. | ред. код]

11 липня 1919 року одружився з принцесою Шарлоттою Саксен-Альтенбурзькою, старшою дочкою герцога Ернста II. У них були двоє дітей:

  • Альфред Фрідріх Ернст Генріх Конрад Прусський (17 серпня 1924 — 3 червня 2013), одружився з Маріцою Фаркаш (6 серпня 1929 — 1 листопада 1996), дітей не мав.
  • Ірена Барбара Адельгайд Вікторія Елізабет Батільда Прусська (2 серпня 1920 — 31 травень 1994), дружина герцога Людвіга Мекленбург-Шверінського.
    • Доната Мекленбург-Шверінська (11 березня 1956), дружина Александера фон Золодкоффа.
      • Тіра фон Золодкофф (12 жовтня 1989)
      • Алікс фон Золодкофф (17 березня 1992)
      • Алексіс фон Золодкофф (8 грудня 1994)
    • Едвіна Мекленбург-Шверінська (25 вересня 1960), дружина Конрада фон Позерна.
      • Людвіг Леопольд Бернгард Георг Марія фон Позерн (27 лютого 1996)
      • Пол Фрідріх Крістіан Фабіан Марія фон Позерн (14 червня 1997)
      • Фердинанд Йоганн Альбрехт Марія фон Позерн (19 червня 1999)

Нагороди

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Принц Сигізмунд з батьками (1905).
    Принц Сигізмунд з батьками (1905).
  • Принц Сигізмунд в 1913 році.
    Принц Сигізмунд в 1913 році.
  • Принц Сигізмунд (другий ліворуч) з батьками і братом Вальдемаром.
    Принц Сигізмунд (другий ліворуч) з батьками і братом Вальдемаром.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #1050543521 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ а б в verschiedene Autoren Allgemeine Deutsche Biographie / Hrsg.: Historische Commission bei der königl. Akademie der Wissenschaften — L: Duncker & Humblot, 1875.
  4. ↑ а б в г д Handbuch über den Königlich Preußischen Hof und Staat. Deckersche Geheime Ober-Hofbuchdruckerei. 1918.

Література

[ред. | ред. код]
  • Harald Eschenburg: Prinz Heinrich von Preußen. Der Großadmiral im Schatten des Kaisers. Heide 1989, ISBN 3-8042-0456-2.
  • Jürgen Plöger: Die Anfangsjahre der Kieler Hebbelschule. Ein Blick in die Kaiserzeit. Ludwig, Kiel 2002, ISBN 3-933598-42-7, S. 76 ff.
  • Karin Feuerstein-Praßer: Die deutschen Kaiserinnen. Piper, München 2006.
  • Ernst Dietrich Baron v. Mirbach: Prinz Heinrich von Preußen. Eine Biographie des Kaiserbruders. Böhlau Verlag, Köln/Weimar/Wien 2013. ISBN 978-3-412-21081-6, S. 549–558.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сигізмунд_Прусський&oldid=43325371