Сикора (острів)
Сикора (острів) | |
---|---|
рос. Сикора (остров) | |
Географія | |
76°47′30″ пн. ш. 95°48′30″ сх. д. / 76.7917° пн. ш. 95.8083° сх. д. | |
Місцерозташування | Карське море |
Акваторія | Карське море ![]() |
Група островів | Litke Islandsd ![]() |
Країна | |
![]() | |
Регіон | Красноярський край |
Адм. одиниця | Таймирський район Красноярський край[1] ![]() |
Населення | 0 (2010) |
![]() |
Сико́ра чеськ. Sýkorův ostrov — один із 90-та островів Архіпелагу Норденшельда в південно-східній частині Карського моря (Північний Льодовитий океан). Адміністративно належить до Таймирського району Красноярського краю Російської Федерації. З 1993 року разом з архіпелагом входить до складу найбільшого заповідника Росії і всієї Євразії — Державного природного заповідника «Большой Арктический».
Острів Сикора довжиною трохи більше ніж 350 метрів входить до складу одної з п'яти основних груп островів, що складають Архіпелаг Норденшельда — групи островів Літке, яка складається із 10 островів. В 900-х метрах на північ від острова розташований острів Софії, на північному сході — найбільший острів групи — острів Єрмолова, а на півдні за протокою Леніна — група островів Пахтусова.
Острів складається з вулканічних порід і знаходиться в зоні арктичної пустелі і тундри. Клімат арктичний, суворий. Безлюдний.
Архіпелаг Норденшельда був відкритий у 1740 році під час Великої Північної експедиції партією геодезиста Никифора Чекіна із Таймирського загону Харитона Лаптєва (*1700-†1763). Назву на честь шведського і фінського мореплавця, полярного дослідника, геолога, географа і картографа Нільса Адольфа Еріка Норденшельда одержав лише у 1893 році під час плавання вздовж узбережжя Сибіру норвезького полярного дослідника Фрітьофа Нансена на кораблі «Фрам».
Група островів Літке була названа у 1901 році на честь російського мореплавця і полярного дослідника, президента Імператорської Академії Наук у Санкт-Петербурзі (1864–1882) графа Ф. П. Літке російським геологом бароном Е. В. Толлем під час полярної експедиції на шхуні «Заря». Тоді ж Е. В. Толль назвав один з островів на честь російського і чеського астронома Йозефа Сикори, учасника Російсько-Шведської експедиції на Шпіцберген (1899–1901).
- ГАЛИЦЬКИЙ В. І., ГАЛИЦЬКА Н. Ф. Географічні відкриття, дослідження і дослідники : Календар — довідник. — Київ: Радянська школа, 1988. — С. 103, 113–114. — ISBN 5-330-00326-1
- DRBAL A. Ruský a český astronom Josef Sýkora (1870-1944). - In: Z dějin geodezie a kartografie 16 / Red. Antonín Švejda. – ISSN 0232-0916. – Praha: NTM, 2012. - S. 17-30. - (Rozpravy Národního technického muzea v Praze; Čís. 208).
- ДРБАЛ А. Відомий російський і чеський астроном Йозеф Сикора (1870–1944 // Сучасні досягнення геодезичної науки і виробництва: Збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК (Львів). — ISSN 0130-1039. — 2012. — Вип. II (24). — С. 20-26.
- DRBAL A., NEJEDLÝ V. Významný ruský a český astronom Josef Sýkora (1870–1944): Prezentace / XXXII. sympozium «Z dějin geodezie a kartografie», Národní technické muzeum, Praha 30. 11. 2011. — Zdiby: VÚGTK, 2011. (чес.)
- Сикоры (остров). — В кн.: Масленников Б. Г. Морская карта рассказывает / Под ред. Н. И. Смирнова. — 2-е изд., перераб. и доп. — Москва: Воениздат, 1986. — С. 197. (рос.)
- ДРБАЛ А. Відомий російський і чеський астроном Йозеф Сикора (1870-1944) // Сучасні досягнення геодезичної науки і виробництва: Збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК (Львів). – ISSN [https://portal.issn.org/resource/ISSN/0130-1039 0130-1039. – 2012. – Вип. II (24). – С. 20-26]
- м. РУССКИЙ ЗАПАДНЫЙ: Топографическая карта T-46-XXVIII, XXIX, XXX. Масштаб 1:200 000 / Сост. ГУГК при СМ СССР в 1988 г. — Москва, 1993. — 1 лист (рос.)
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.