Сикун Ту
| Сикун Ту | |
|---|---|
| Псевдо | Бяошен |
| Народився | 837 Юхун |
| Помер | 908 ·самогубство |
| Підданство | Династія Тан |
| Діяльність | поет |
| Знання мов | класична китайська  |
| Конфесія | даосизм |
Сикун Ту (*司空图, 837 —908) — китайський поет часів падіння династії Тан.
Народився у містечку Юхун (сучасне м. Юнцзі, провінція Шаньсі). У 869 році склав імператорський іспит та отримав вищу вчену ступінь. Деякий час займав посади при центральному уряді. Втім, у 878 році, відмовився від будь-яких посад, поступив до даоського монастиря Гуанлу, неподалік Лоян, де став ченцем. Після захоплення центральних областей імперії повстанцями на чолі з Хуа Чао втік до Фесяна. У 881 році переїздить до Ваоцзі. Після відновлення влади династії Тан його неодноразово запрошували зайняти посади у центральному уряді, проте Сикун Ту відмовлявся. Після загибелі останнього імператора династії Ай-ді, щоб не служити володарям нової династії пізня Лян у 908 році заморив себе голодом.
З усього доробку Сикунту збереглося близько 500 віршів та 69 інших творів у різних жанрах. Це споглядальні вірші, в яких недосконалому світі людей протиставляються гармонійні картини природи. Шляхи досягнення моральної досконалості він бачив у природності, спрощенні, відході від мирської суєти. Мав вплив поезії Тао Юаньміна, Ван Вея. Вважав поезію таїнством, найвищим втіленням абсолюту (дао). Головне для нього — це вихід за межі видимого, до невловимої внутрішньої сутності, досягнення надчуттєвої насолоди в єднанні з дао.
Найбільш значущим його твором є «Поема про поета», що складається з 24 віршів, де йдеться про натхнення справжнього поета. У 887 році він склав книгу «Крик» («Імінцзи»), куди увійшли також твори його батька.
- Федоренко Н. Т., Проблемы исследования китайской литературы, М., 1974, с. 282—304
- Wu Tiao-kung, Ssukung Tu's poetic criticism, «Chinese Literature», 1963, № 7.