Силін Володимир Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Юрійович Силін
Народження30 березня 1891(1891-03-30)
м. Старокостянтинів, Хмельницька область
Смертьневідомо
Країна УНР
Приналежність Армія УНР
Звання Штабскапітан
 Підполковник
Командуваннястаршина 3-го кінного полку 3-ї Залізної дивізії Армії УНР
Війни / битвиПерша Світова війна
Українсько-радянська війна
Нагороди
Хрест Симона Петлюри
Хрест Симона Петлюри

Володи́мир Ю́рійович Си́лін (* 30 березня 1891, Старокостянтинів, нині Хмельницька область — † рік смерті невідомий) — підполковник Армії Української Народної Республіки. Молодший брат полковника Армії УНР Анатолія Силіна.

Біографія

[ред. | ред. код]

Походив із родини військового. Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.

1917 року став командиром українізованого Штурмового батальйону 12-ї піхотної дивізії. Наприкінці лютого 1918 року провів успішну операцію проти частин 12-го збільшовиченого корпусу, які намагалися не допустити відновлення влади Української Народної Республіки в Кам'янці-Подільському. Командир 12-ї піхотної дивізії Петро Єрошевич писав у спогадах: «Підходили австрійці. 12-й корпус став відходити. Я йому заборонив вступати в мій район Кам'янця, але він усе ж уліз. Довелося його пошарпати з кровопусканням, що дуже вдало зробив теперішній підполковник Силін (молодший)»[1].

У 1920—1922 роках був старшиною 3-го кінного полку 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. Подальша доля невідома.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Єрошевич Петро. З боротьби українського народу за свою незалежність // За державність. — Збірник 8. — Варшава, 1938. — С.11.

Джерела

[ред. | ред. код]