Симоненко Рем Георгійович

Симоненко Рем Георгійович
Симоненко Рем Георгійович
Народився	28 червня 1928; Київ
Помер	10 серпня 2012 (84 роки); Київ
Країна	СРСР
Діяльність	історик
Alma mater	Факультет міжнародних відносин Київського університету (1950)
Заклад	Інституті історії АН УРСР
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Науковий керівник	Олександр Карпович Касименко
Аспіранти, докторанти	Трощинський Володимир Павлович
Нагороди
	Роботи у Вікіджерелах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Симоненко.

Симоненко Рем Георгійович ( • 28 червня 1928(19280628), м. Київ — пом. 10 серпня 2012, м. Київ) — український радянський та сучасний історик, дослідник історії міжнародних відносин, доктор історичних наук (1967), професор (1981), лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1984), заслужений діяч науки України (1988).

Біографія

Народився 28 червня 1928 р. у м. Києві. 1950 закінчив факультет міжнародних відносин Київського державного ун-ту. З 1953 працював у Інституті історії АН УРСР (суч. Інститут історії України НАН України).

Наукова діяльність

1950–53 — аспірант Інституту історії АН УРСР, 1953–57 — молодший науковий співробітник відділу загальної історії та міжнародних відносин, 1957–63 — старший науковий співробітник відділу загальної історії і міжнародних відносин, 1963–69 — старший науковий співробітник відділу нової та новітньої історії зарубіжних країн, 1969–1994 — завідувач відділу історії дружби народів, 1994–2006 — головний науковий співробітник відділу української історіографії Ін-ту історії України НАН України.

Професор (1981).

Наукові інтереси та досягнення

Кандидатська дисертація на тему «Інтервенціоністська політика американського імперіалізму в Україні в період підготовки і проведення Великої Жовтневої соціалістичної революції (квітень 1917—1918 рр.)» (захист відбувся у 1953, науковий керівник — канд. іст. наук О. К. Касименко).

Докторська дисертація — «Іноземна інтервенція в Україні та її провал (листопад 1918 – березень 1921 рр.)» (захист — 1967).

Автор понад 350 наукових праць, в тому числі 14 монографій.

Співавтор циклу робіт з історії зв'язків і співробітництва українського народу з російським, білоруським і молдовським народами, колективних монографій «Україна і зарубіжний світ» (К., 1970); «Історія України: Нове бачення» (Т. 2. – К., 1996; 2-е вид. – К., 2000), «Уряди України у ХХ столітті» (К., 2001), «Політична історія України ХХ ст.» (Т. 5. – К., 2003), навчального посібника «Історія України» (3 видання, 1997—2002).

Підготував понад 20 кандидатів і докторів наук.

Основні праці та публікації

Українсько-польські відносини та боротьба за єдність України. XIX — початок XX ст.: нариси. — К., 2007. (у співавт.).
Про відповідність історичній дійсності деяких новітніх течій зображення Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр. // Сторінки воєнної історії України. – Вип. 9. – Ч. 1. – К., 2006.
Прихід Гітлера до влади і наростання загрози німецької агресії проти України // Історія України. Маловідомі імена, події, факти. – Вип. 29. – К., 2005.
Іван Павлович Лисяк-Рудницький // Історіографічні дослідження в Україні. – Вип. 15. – К., 2005.
Про геополітичний фактор в історії України // УІЖ. – 2002. – № 3, 6.
ПЕРЕЧИТУЮЧИ ЩОДЕННИКИ // Дзеркало тижня. — № 10, 08 березня 2001.
Нариси історії виконавчої влади в Україні, 1917 – квітень 1918 р. – К., 2000.
Национально-культурная автономия на Украине в 1917—1918 гг. – М., 1997.
Кирило-Мефодіївське…? Украйно-Слов'янське…? – К., 1996.
Українсько-російські переговори в Москві (січень – лютий 1919 р.): 3б. документів. – К., 1996 (у співавт.).
Міжнародне становлення України. Пошуки і проблеми. Цикл статей. – К., 1995, 1996.
Сестри великої перемоги. Кримська (Ялтинська) й Берлінська (Потсдамська) конференції та Україна. – К., 1995.
До концепції багатотомної «Історії українського народу» (Міжнаціональні і міжнародні аспекти). – К., 1993.
Вічноживі гілки України: Північна Буковина і Південна Бессарабія. – К., 1992.
Американские летчики на Украине. – М., 1992.
Революция и народы России: Полемика с западными историками. – М., 1989 (у збірнику наукових статей).
Брест: Двобій війни й миру. – К., 1988.
Рабочий класс в развитии дружбы народов СССР. – К., 1988 (отв. ред.).
Первый антисоветский сговор империалистов. – М., 1987.
Генуэзская конференция, советская Россия и английская дипломатия. – М., 1982.
Великое содружество народов-братьев. – К., 1982 (у співавт.).
Буржуазний націоналізм – знаряддя ворогів соціального прогресу і міжнародної розрядки. – К., 1979 (відпов. ред.).
Государственная политика и обострение национальных отношений в странах капитала. – К., 1979 (у співавт.).
Історичні зв'язки слов'янських народів. – К., 1968 (у співавт.).
Провал політики міжнародного імперіалізму на Україні (II пол. 1919 – березень 1921 рр.). – К., 1965.
Українська РСР у боротьбі проти імперіалістичної агресії (1919—1920). – К., 1963.
Імперіалістична політика Антанти і США щодо України в 1919 році (Паризька мирна конференція і антирадянська інтервенція на Україні). – К., 1962.
Проти сучасних зарубіжних фальсифікацій історії України. – К., 1960.
Імперіалістична політика США щодо України у 1917—1918 рр. – К., 1957.
Вплив Великої Жовтневої соціалістичної революції на розвиток революційного руху в країнах Америки. – К., 1957.