Симонов Рубен Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рубен Миколайович Симонов
вірм. Ռուբեն Նիկողայոսի Սիմոնյանց
Ім'я при народженніРубен Нікогайосович Симонянц
Дата народження20 березня (1 квітня) 1899(1899-04-01)
Місце народженняМосква, Російська імперія
Дата смерті5 грудня 1968(1968-12-05) (69 років)
Місце смертіМосква, СРСР
ПохованняНоводівочий цвинтар
ГромадянствоСРСР СРСР
Національністьвірмен
Alma materМДУ
Професіяактор, режисер, сценарист
Кар'єра1920—1968
ЗакладQ4453393?, Державний академічний театр імені Є. Вахтангова і Театральний інститут імені Бориса Щукіна
ЧленствоАнсамбль пісні і танцю НКВСd
Нагороди
Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Трудового Червоного Прапора
Орден Трудового Червоного ПрапораМедаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
Народний артист СРСР— 1946Народний артист РРФСР— 1937Заслужений артист РРФСР — 1933Сталінська премія — 1943Сталінська премія — 1947Сталінська премія — 1950Ленінська премія — 1967
IMDbID 0800661
CMNS: Рубен Миколайович Симонов у Вікісховищі

Рубе́н Микола́йович Си́монов, справжнє прізвище Симоня́нц (вірм. Ռուբեն Նիկողայոսի Սիմոնյանց; 1 квітня 1899 — 5 грудня 1968) — радянський актор, сценарист, режисер театру і кіно. Народний артист СРСР (1946).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у місті Москва, у вірменській родині власника крамниці з продажу килимів.

У 1918 році вступив на юридичний факультет Московського університету, проте, закінчивши перший курс, у 1919 році вступив до драматичної студії імені Ф. І. Шаляпіна. У 1920 році, випадково побачивши оголошення про набір Є. Б. Вахтанговим до театральної Мансуровської студії, вступив до неї, ставши учнем Вахтангова. Спочатку служив як актор, а з 1924 року став також режисером студії. У 1926 році студія була перетворена у Театр імені Вахтангова, в якому він продовжив свою режисерську діяльність. Одночасно, протягом 1928—1937 років, очолював театр-студію.

З 1939 року і до кінця життя обіймав посаду головного режисера Державного академічного театру імені Є. Вахтангова. Здійснив декілька постановок оперних вистав у Большому театрі СРСР. Одночасно викладав у театральному училищі імені Б. В. Щукіна, з 1946 — професор.

Нагороди і почесні звання

[ред. | ред. код]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Акторські роботи

[ред. | ред. код]

Режисерські роботи

[ред. | ред. код]
  • 1934 — Весняні дні.
  • 1962 — Інтерв'ю у весни (фільм-вистава).

Сценарії

[ред. | ред. код]
  • 1934 — Весняні дні.

Родина

[ред. | ред. код]

Рубен Миколайович Симонов був одружений двічі:

  • Перша дружина — актриса Берсенєва Олена Михайлівна.
    • син — Симонов Євген Рубенович (1925—1994), драматург, театральний режисер і педагог
      • онук — Симонов Рубен Євгенович (нар. 1953), театральний актор і режисер;
      • онучка — Симонова-Партан Ольга Євгенівна (нар. 1960), акторка, професор російської літератури і культури.
  • Друга дружина — Джимбінова Світлана Борисівна (нар. 1940), театральний режисер і театрознавець.

Посилання

[ред. | ред. код]