До 1840 Верді захоплюється ідеями Джузеппе Мадзіні (1805—1872), уродженця Генуї і борця за об'єднання Італії. Опера «Набукко» (1842) стає найбільш раннім виразом патріотизму Верді; тема патріотизму та заклик до боротьби із загарбниками звучать також в операх «Ломбардці в першому хрестовому поході» (1843), «Аттіла» (1846) та ін.
Події 1848 року стали причиною подальшого підйому патріотичних настроїв. У їхньому дусі написана арія Симона Бокканеґра (Plebe, patrizi, popolo della feroce storia), що майже буквально цитує Петрарку: E vo gridando: pace, e vo gridando: amor («Я закликаю про мир, я закликаю в ім'я кохання»).