Симон I (герцог Лотарингії)

Симон I
фр. Simon Ier de Lorraine
Народився	1076 невідомо
Помер	13 січня 1139 невідомо
Поховання	Abbey Sturzelbronnd і Сен-Дьє-де-Вож
Країна	Франція
Діяльність	феодал
Знання мов	французька
Титул	князь Лотарингіїd
Рід	Лотаринзький дім
Батько	Тьєррі II (герцог Верхньої Лотарингії)
Мати	Hedwig of Formbachd
Брати, сестри	Тьєрі Ельзаський, Лотар II, Henri of Lorrained і Gertrud of Lorrained
У шлюбі з	Adelaide of Leuvend
Діти	Agatha of Lorrained, Матьє I (герцог Лотарингії), Bertha of Lorrained, Robert, Comte de Flourengesd, Havide de Lorrained і Mathilde de Haute-Lorrained
Медіафайли у Вікісховищі

Симон I (фр. Simon Ier, нім. Simon I.; бл. 1076 — 1139) — герцог Лотарингії в 1115—1139 роках.

Життєпис

Походив з Лотаринзького дому. Син Тьєррі II, герцога Верхньої Лотарингії, та Гедвіги фон Формбах. Народився близько 1076 року. У 1112 або 1113 році оженився з представницею Лувенського дому. У 1115 році після смерті батька успадкував герцогство, яке на тоді вже називалося Лотарингія.

Симон I продовжив політику свого батька щодо підтримки імператора Генріха V у боротьбі з Папським престолом за інвеституру. Внаслідок цього 1120 року вступив у конфлікт з Етьєном де Баром, єпископом Меца. У 1122 році супроводжував Генріха V до Вормсу, де був укладений Вормський конкордат, що припинив боротьбу за інвеституру.

Після смерті імператора 1125 року герцог Лотарингії підтримував свого єдиноутробного брата Лотаря, герцога Саксонії в боротьбі за трон Священної Римської імперії.

Після смерті Карла I, графа Фландрії, в 1127 році втрутився у боротьбу між претендентами за це графство. Симон I підтримував свого брата Тьєррі, який в 1128 році став графом Фландрії.

У 1132 році погиркався з Адальбероном, архієпископом Тріра, який намагався обмежити герцогську владу, та підтримував графів Бар, давніх супротивників Лотаринзького дому. Спочатку Адальберон відлучив Симона I після сварки з каноніками церкви Сен-Дьє-де-Вож, але папа римський Іннокентій II скасував відлучення.

Водночас як друг впливового Бернарда Клервоського, Симон I мав підтримку багатьох монастирів та церковних діячів. Герцог заснував кілька абатств, зокрема Сюрцельбронн в 1135 році. За клопотанням Бернара герцог наказав зруйнувати замок, який він побудував на землях абатства Ремірмон.

Продовжував ворогувати з Трірським архієпископом, захопивши у нього кілька фортець. Також отримав суттєву допомогу від імператора для боротьби з Адальбероном. Смерть імператора Лотаря II наприкінці 1137 року і обрання королем Конрада Гогенштауфена послабило позиції Симона I.

Зрештою архієпископ Адальберон вдруге відлучив Симона I від церкви, а папа римський Інокентій II 17 грудня 1138 року наклав інтердикт на Лотарингію. Втім інтердикт так і не був приведений до виконання через смерть Симона I 13 або 15 січня 1139 року (тоді як офіційне оголошення інтердикту повинно було статися 19 квітня). Йому спадковував син Матьє I.

Родина

Дружина — Адельгейда, донька Генріха III, графа Лувена і ландграфа Брабанту.

Діти:

• Агата (д/н — після 1130), дружина Рено III, пфальцграфа Бургундії
• Гедвіга (д/н — після 1128), дружина Фрідріх II, граф Туля
• Матьє (д/н —до 1119)
• Матьє (бл. 1119—1176), герцог Лотарингії
• Бодуен (д/н — після 1146), чернець у фландрському монастирі
• Роберт (д/н — до 1208), сеньйор де Флоранж
• Берта (1116—1162), дружина Германа III Церінгена, маркграфа Бадену
• Жан (д/н—1148)

Джерела

• Detlev Schwennicke: Europäische Stammtafeln. Neue Folge Band 1, 2: Přemysliden, Askanier, Herzoge von Lothringen, die Häuser Hessen, Württemberg und Zähringen. Klostermann, Frankfurt am Main 1999, ISBN 3-465-03020-6, Tafel 204.
• Henry Bogdan, La Lorraine des ducs, sept siècles d'histoire, Perrin, 2005 (ISBN 2-262-02113-9)