Синагога Шнеєрсона

Синагога Шнеєрсона
Синагога Шнеєрсона
	51°03′12″ пн. ш. 31°53′25″ сх. д. / 51.053333333333° пн. ш. 31.890277777778° сх. д.
Тип споруди	синагога
Розташування	Україна, Ніжин
Стан	пам'ятка архітектури місцевого значення України
	Синагога Шнеєрсона (Україна)
	Синагога Шнеєрсона у Вікісховищі

Синагога Шнеєрсона – синагога ХаБаДу у м. Ніжин Чернігівської області. Одноповерхова цегляна споруда синагоги була побудована близько 1850-1860-х роках; згідно з наказом Міністерства культури України від 21.12.2012 – пам’ятка архітектури України^[1]. Розташована на вулиці Московська, 22.

Первинна назва синагоги – Молитовний дім імені Шнеєрсона, котрий пов’язаний з хасидським родом Шнеєрсонів, відомих у Ніжині та поза його межами.

На середину ХІХ ст. єврейська громада Ніжина була достатньо чисельною^[2], про що свідчить наявність кількох дерев’яних та цегляної синагог. В цей же період продовжується активна забудова важливих вулиць, в тому числі, і сьогоднішньої вулиці Московської, на якій постала синагога Шнеєрсона. Її спорудження пов’язують із Ісраелем Ноахом Шнеєрсоном (1816-1883)^[3], котрий на той час був головним рабином Ніжина.

У 1880-ті роки єврейська громада Ніжина переживає хвилю погромів, що пройшли по всій смузі осілості. До Першої Світової війни кількість єврейського населення Ніжина не перевищувала 10 тисяч осіб.

Протягом 1918 – 1919 років відбулися погроми за участю окремих українських військовиків^{[джерело?]} та Добровольчої армії генерала Денікіна. У 1920-ті роки діяльність синагоги Шнеєрсона була відновлена. В ході радянської антирелігійної кампанії, у 1928 році синагога була зачинена^[4].

Станом на 2019 рік синагога використовується не за призначенням, в ній розташований Ніжинське районне управління МВС України.

Примітки

↑ Міністерство культури України. mincult.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 3 грудня 2019. [Архівовано 2019-09-17 у Wayback Machine.]
↑ Зозуля С., Морозов О. Деякі аспекти формування пам’яткоємного середовища Ніжина або Наскільки ще вистачить пам’яток у Ніжині (до складання історико-архітектурного опорного плану) / С. Зозуля, О. Морозов // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. – 2006. – Вип. 2(5). – С. 32–51.
↑ История еврейской диаспоры Нежина. — Киевский Центр Прогрессивного Иудаизма "Атиква" (ru-RU) . Процитовано 3 грудня 2019.^{[недоступне посилання]}
↑ Институт иудаики. judaica.kiev.ua. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 3 грудня 2019. [Архівовано 2019-12-03 у Wayback Machine.]

Джерела

История еврейской диаспоры Нежина. — Киевский Центр Прогрессивного Иудаизма "Атиква" (ru-RU) . Процитовано 3 грудня 2019.^{[недоступне посилання]}

[1] Міністерство культури України. mincult.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 3 грудня 2019. [Архівовано 2019-09-17 у Wayback Machine.]

[2] Зозуля С., Морозов О. Деякі аспекти формування пам’яткоємного середовища Ніжина або Наскільки ще вистачить пам’яток у Ніжині (до складання історико-архітектурного опорного плану) / С. Зозуля, О. Морозов // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. – 2006. – Вип. 2(5). – С. 32–51.

[3] История еврейской диаспоры Нежина. — Киевский Центр Прогрессивного Иудаизма "Атиква" (ru-RU) . Процитовано 3 грудня 2019.^{[недоступне посилання]}

[4] Институт иудаики. judaica.kiev.ua. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 3 грудня 2019. [Архівовано 2019-12-03 у Wayback Machine.]

[1]

[2]

[3]

[4]