Синагога (Батумі)
| Батумська синагога | |
|---|---|
| груз. ბათუმის სინაგოგა | |
 Батумська синагога (липень 2019 року) | |
| 41°38′50″ пн. ш. 41°38′04″ сх. д. / 41.64722° пн. ш. 41.63444° сх. д.Координати: 41°38′50″ пн. ш. 41°38′04″ сх. д. / 41.64722° пн. ш. 41.63444° сх. д. | |
| Тип споруди | синагога |
| Сучасний статус | діюча |
| Розташування |  Грузія, Аджарія, Батумі |
| Початок будівництва | 1904 |
| Кінець будівництва | 1904 |
| Адреса | вул. Важа-Пшавела, 33 |
| Оригінальна назва | груз. ბათუმის სინაგოგა |
  Синагога (Батумі) (Грузія) | |
 | |
 Синагога у Вікісховищі | |
Бату́мська синаго́га (груз. ბათუმის სინაგოგა) — синагога у місті Батумі в регіоні Аджарія (Грузія), юдейський осередок, а також історико-культурна і культова пам'ятка міста і краю, туристичний об'єкт Старого Батумі.
У 1878 році, після входження 2/3 території Грузії до складу Російської імперії, в Батумі була офіційно утворена (але юридично ще не оформлена) єврейська (юдейська) громада міста (тим же роком датується найстаріша могильна плита на міському єврейському цвинтарі). Власне в Батумі існувало дві громади — європейських і грузинських євреїв. У 1879 році в пінкосі (рєестровій книзі) молитовного будинку було зроблено перший запис. На початку 1880-х років було відкрито синагогу грузинських євреїв.
Через відсутність капітальної будівлі, ашкеназькі євреї використовували невеликий дерев'яний будинок, викуплений у його власника, підданого Османської Імперії. Фактично культовий осередок існував нелегально, тому що клопотання батумських євреїв про дозвіл відкрити молільню тричі відхилялися урядом, який пропонував звертатися у справах віри до кутаїського рабина або до його помічника в Поті. І лише 1899 року юдейський молитовний дім був узаконений міністром внутрішніх справ. Він вміщав близько 20 осіб, що не відповідало запитам, оскільки на 1882 рік, згідно з проведеним одноденним переписом населення, в Батумі проживало 179 євреїв (загальна чисельність жителів міста становила 8 671 особа); у 1890 році перепис зафіксував 862 єврея (4,62% від загалу містян), а за переписом 1897 року євреїв налічувалось уже 1 179 осіб (загалом у місті проживало 28 508 осіб).
Відтак, у 1899 році євреї Батумі звернулися до імператора Миколи II з письмовим проханням про будівництво власним коштом кам'яниці, щоб вони «могли в своїй хоральної синагозі молитися єдиному Богові про дарування Імператорові спадкоємця престолу — сина». Прохання передали через комерсанта Псароса, знайомого зі столичними банкірами, в яких був доступ до Імператорського двору, через його Міністра. Резолюція виявилась позитивною[1].
Будівля кам'яної синагоги була спроектована архітектором Семеном Львовичем Волковичем (1879-1937), за типом гаазької й амстердамської синагог. Будівництво здійснювалося в період 1900-4 років. Імена фундаторів, які дали не менше тисячі рублів на будівництво, — Йосипа Пейзеля (1862-1945), згодом голови громади, Льва Городецького, полковника, командира батумського відділу Чорноморської бригади корпусу прикордонної варти, Мойсея Балабана, Абрама Любчанського, Мойсея Рабиновича, Ісаї Калачевського, Іссака Попловича та Матвія Соріна — були викарбувані на срібному кубку, виготовленому у Варшаві до дня відкриття синагоги.
Ашкеназька синагога функціонувала в Батумі до 1923 року.
У радянський час у приміщенні Батумської синагоги культови осередок не діяв[2]. У переданій в 1923 році Комуністичному Союзу Молоді Аджаристана будівлі синагоги розмістилось спортивне товариство «Динамо»: тут відбувались змагання.
Втім, грузинським євреям у 1924 році вдалося домогтися відкриття синагоги в придбаному ними приміщенні.
У 1920-40-х роках в Батумі функціонувала нелегальна єшива, відомо також, що від 1922 до 1928 року рабином Батумі був Сасонкін, а у 1925-9 роках у місті діяла чотирирічна єврейська школа.
У 1992 році синагога була повернута батумським євреям, а в листопаді 1998 року, завдяки фінансовій допомозі влади Аджарії, були здійснені роботи з реконструкції, відтак приміщення набуло первісного вигляду.
У 2011 році Батумській синагозі був присвоєний статус об'єкта культурної спадщини.
У 2001 році чисельність єврейського населення Батумі налічувала менше 100 осіб (з огляду на масовий виїзд євреїв в 1980-1990-х роки в Ізраїль, США та інші країни). У теперішній час (2010-ті) в місті функціонує єврейська громада (голова Я. Акаєв), відділення благодійної організації «Хесед».
Нарешті, у 2015 році Державною агенцією у справах релігії, на підставі доповіді «рекомендаційної комісії з вивчення майнових і фінансових питань» будівля Батумської синагоги була передана у власність юдейській громаді міста[3].
.jpg)
|
|
|
|
Табличка на
будівлі синагоги |
інтер'єр синагоги (2016)
|
архітектурна деталь на фасаді
|
вхідні двері синагоги
|
- ↑ Ольга Есаулова (1 вересня 2018). Батуми: Еврейское гостеприимство!. Архів оригіналу за 4 жовтня 2019. Процитовано 24 жовтня 2019. (рос.)
- ↑ Путеводитель по Батуми и Аджарии, [Инфоцентр туризма], [2019], с. 26. (рос.)
- ↑ Батумская синагога передана еврейской общине (рос.). Агенція релігійної інформації «Благовест-инфо». 27 березня 2015. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 24 жовтня 2019.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Синагога (Батумі) |
- Путеводитель по Батуми и Аджарии, [Инфоцентр туризма], [2019], с. 26. (рос.)
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |