Перейти до вмісту

Синдром Бадда — Кіарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Синдром Бадда — Кіарі
Спеціальністьгепатологія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11DB98.5
МКХ-10I82.0
OMIM600880
DiseasesDB1735
eMedicinemed/2694
MeSHD006502
CMNS: Budd–Chiari syndrome у Вікісховищі

Синдро́м Ба́дда-Кіа́рі[1] — клінічний синдром, який розвивається внаслідок оклюзії печінкових вен. Синдром може мати блискавичний, гострий або безсимптомний перебіг.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Назва синдрому походить[2] від прізвищ англійського лікаря Джорджа Бадда (англ. George Budd — 1808—1882 роки), який описав його 1845 року[3] та австрійського патолога Ганса Кіарі (нім. Hans Chiari — 1851—1916 роки), який це зробив 1898 року[4].

Клінічні ознаки

[ред. | ред. код]

Класична тріада ознак включає:

Гострий перебіг синдрому проявляється у вигляді швидкого, прогресуючого гострого болю у верхній ділянці живота, жовтяниці, збільшення розмірів печінки через її некроз та кровонаповнення, підвищення рівня білірубіну, активності амінотрансфераз, лактоацидозу та енцефалопатії (незапального токсичного ураження центральної нервової системи).

Блискавичний перебіг проявляється у вигляді таких же ознак, але вони маніфестують та прогресують швидко, «на очах».

Безсимптомний перебіг відповідно не має тих яскравих ознак, як при гострому та блискавичному перебігу.

Діагностика

[ред. | ред. код]

Діагностують за допомогою ультразвукового та інших інструментальних методів обстеження.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Часто називають також синдромом Бадд—Кіарі, хоч це не є правильним, адже чоловіче англійське прізвище в українській мові має відмінюватися, тому правильним є саме Бадда—Кіарі.
  2. Whonamedit? — A dictionary of medical eponyms. Budd-Chiari syndrome [1] [Архівовано 31 липня 2019 у Wayback Machine.]
  3. G. Budd: On diseases of the liver. London, J. Churchill, 1845. Page 135.
  4. H. Chiari: Erfahrungen über Infarktbildungen in der Leber des Menschen. Zeitschrift für Heilkunde, Prague, 1898, 19: 475—512. Über die selbständige Phlebitis obliterans der Hauptstämme der Venea hepaticae als Todesursache. Beiträge zur pathologischen Anatomie und zur allgemeinen Pathologie, Jena, 1899, 26: 1-17.