Синецький Брід

Синецький Брід - перевіз через річку Сіверський Донець у сучасних межах міст Лисичанськ та Сєвєродонецьк. Знаходився на шляху Бахмут-Старобільськ. На правому березі розташовано давній район Лисисичанська Рубіжне та на лівому березі селище Синецьке. Існував у декільокох сотніх метрів від сучасного пролетарського мосту.

1754 року Росія розмістила на правобережжі Сіверського Дінця сотні Депрерадовича та Шевича. 1769 року стався останній набіх кримських татар на Бахмут. Приблизно з цього часу запрацював державний перевіз Синецький Брід.

1821 року перевіз мав два пароми вміскістю до роти кожний^[1]. Як вважається назва Селецький Брід наведена у документі 1821 року містить помилку^[2]. Перевіз слугував транспортним пунктом зв’язку Катеринославської та Воронізької губерній.

На військово-топографічній мапі 1870 року показано 2 пароми у відстані декілька сотень метрів один від другого. Дорога на правому березі спускалася униз до перевозу Рубіжним яром. З початком видобутку вугілля дорогу змістили на кілька сот метрів.

Примітки

↑ «Военно-топографо-статистическое описание Екатеринославской губернии. 1821 г.» 10, с.342
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 червня 2017. Процитовано 20 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела

Синецький брід. Фрагмент із книги Сергія Каленюка «Сліди на сакмі» [Архівовано 15 червня 2017 у Wayback Machine.]

[1] «Военно-топографо-статистическое описание Екатеринославской губернии. 1821 г.» 10, с.342

[2] Архівована копія. Архів оригіналу за 15 червня 2017. Процитовано 20 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[1]

[2]