Координати: осіб (2010 рік))_region:RU_ 47°16′30″ пн. ш. 39°16′53″ сх. д. / 47.275° пн. ш. 39.281388888889° сх. д. / 47.275; 39.281388888889

Синявське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Синявське
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Ростовська область
Муніципальний район Неклинівський район
Поселення Синявське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 60236860001
Код ЗКТМО: 60636460101
Основні дані
Попередні назви: слобода Мількова, Синявський козацький хутір
Перша згадка: 1770
Населення 3834 осіб (2010 рік)
Площа 4,15 км²
Густота населення 924 осіб/км²
Поштові індекси 346859
Телефонний код +7 +7 86347
Географічні координати: осіб (2010 рік))_region:RU_ 47°16′30″ пн. ш. 39°16′53″ сх. д. / 47.275° пн. ш. 39.281388888889° сх. д. / 47.275; 39.281388888889
Водойма Мертвий Донець, Донський Чулек
Найближча залізнична станція Синявська
Відстань
До центру муніципального району/міського округу (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:


38 км
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:



37 км
Мапа
Синявське (Росія)
Синявське
Синявське

Мапа


CMNS: Синявське у Вікісховищі

Синявське (рос. Синявское) — село, центр Синявського сільського поселення Неклинівського району Ростовської області, Росії.

Село розташовано при впадінні Донського Чулека у Мертвий Донець.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення села на 2010 рік становить 3824 осіб.

Чисельність населення, осіб.
1959 1970 1979 1989 2002 2010[1]
3 721 3 834

Історія

[ред. | ред. код]

Перша згадка села — 1770 рік коли у слободу Мількова заселився російський віце-адмірал Олексій Синявін.

1794 року зведено храм Усіх Святих. У 1801 році про нього та Синявське писали Клірові відомості: «заснована вона була на дерев'яних стовпах, стіни її очеретяні, обмазані глиною й покрита лубом. При церкві перебувало 108 парафіяльних дворів, в них чоловічої статі 323 та жіночої статі 307 душ малоросіян і 26 дворів 117 чоловічої статі і 98 душ жіночої статі великоросів».[2]

На 1859 рік Синявський козацький хутір відносився до Єлісаветинського юрту налічував 63 дворових господарств; 208 осіб (100 чоловіків та 108 жінок); православна церква; поштова станція на Маріупольському тракті за 5 верст від хутора[3].

На 1873 рік у Синявському хуторі була Синявська залізнична станція; 286 дворових господарств; 2191 особа (1104 чоловіків та 1087 жінок)[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам по результатам переписи 2010. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 15 вересня 2018.
  2. Клировые ведомости. 1801 рік.
  3. Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел. Выпуск 12: Земля Донского Войска: по сведениям 1859 года / обработан ред. И. Вильсоном. — 1864. — Санкт-Петербург: в типографии Карла Вульфа, 1861—1885 года.
  4. Список населенных мест Области Войска Донского по переписи 1873 года Видавництво Області Війська Донського - 1875 рік - Новочеркаськ - 275 сторінок.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Синявское[недоступне посилання з червня 2019] Довідник поштових індексів / кодів ОТАКО — ОКТМО / податкових інспекцій ФНС / адрес