Перейти до вмісту

Сипавін Валентин Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сипавін Валентин Вікторович
рос. Сипавин Валентин Викторович
Загальна інформація
Громадянство Україна
Народження3 серпня 1983(1983-08-03) (41 рік)
Харків, Українська РСР, СРСР
Вебсторінкаalpomania.com
Спорт
Країна Україна
Вид спортуЛьодолазіння і альпінізм

Сипавін Валентин Вікторович (3 серпня 1983(1983-08-03), Харків), УРСР, СРСР) — український альпініст і льодолаз. П'ятикратний висхідник на найвищу вершину Землі — Еверест.

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив Харківський національний університет ім. н. Каразіна з відзнакою за спеціальністю «фізична географія та картографія».

З 2006 по 2019 рік – викладач кафедри організації служби та підготовки, курсів рятувальної та спеціальної підготовки Національного університету цивільного захисту України (Харків).

Альпінізм

[ред. | ред. код]

З дитинства захоплювався туризмом, займався у туристичному гуртку міста Чугуїв. Альпінізм захопився 2000 року. Перші тренери — Сухарєв Володимир Миколайович та Сухарєва Любов Миколаївна.

У березні 2001 року здійснив перше сходження на Ельбрус. Член збірної України з альпінізму у 2008-2010 роках [1]. Триразовий чемпіон України з альпінізму (2009, 2018, 2019), призер Чемпіонатів СНД [2].

Засновник компанії «Альпоманія» [3], що спеціалізується на організації експедицій та сходжень на будь-які гірські вершини.

Володар рекорду Книги Гіннеса з каякінгу на найбільшій висоті, який здійснив 4 січня 2020 року на горі Атакама в Чилі на висоті 6370 метрів.[4]

Керівник першої української антарктичної експедиції на масив Вінсон у 2022 році.[5][6][7]

 Головні сходження

[ред. | ред. код]
  • Еверест. П'ять разів підіймався на вершину Евересту: 25.05.2023, 15.05.2017, 16.05.2018, 23.05.2019, 23.05.2021. 5-й в історії харків'янин та 19-й український альпініст, який піднявся на найвищу точку планети[8].
  • К2[9].
  • Даллар 5Б (м-т Порохни).
  • Пік Вільна Іспанія 5Б (зимов., м-т Кизеля).
  • Пік Вільна Іспанія 5Б (у двійці, м-т Коломицева).
  • Башкара 5Б (у двійці, м-т Ю. Пригоди).
  • Крумкол 6А (м-т Тимофеєва).
  • Асан 6А (м-т Горбенко).
  • Шхара 5А (у двійці, м-т «по крабу»).
  • Монблан 6А (м-т Divine Providence).
  • Альпамайо, Перу.
  • Деналі, Аляска (найвища вершина Північної Америки) - швидкісне сходження з Іриною Галай [10].
  • Маттерхорн.
  • Монблан.
  • Ельбрус.
  • Арарат.
  • Демавенд.
  • Ама-Даблам.
  • Айленд-пік.
  • пік Леніна.
  • Масив Вінсон — керівник Першої української антарктичної експедиції на масив Вінсон.

Кримські сходження

[ред. | ред. код]
  • Шаан-Кая: "Самурай" 6А, "Зеніт", Гіперборея" 6А.
  • Марчека: Центр 6А, Сезон Дощів 6А, Мачомбо 6А, Гравець 6А, ДЛЗ 6А
  • Трикутник: Дружба 6А.
  • Замок: Соколиний 6А, Через печеру 6А, Директ 6А.

Сходження за програмою «7 вершин»

[ред. | ред. код]

Сходження за програмою «7 вулканів» 

[ред. | ред. код]
  • Охос дель Саладо (6893 м) — Чилі (Південна Америка).
  • Кіліманджаро (5895 м) — Танзанія (Африка).
  • Ельбрус (5642 м) — Росія (Європа).
  • Орісаба (5642 м) — Мексика (Північна Америка).
  • Демавенд (5671 м) — Іран (Азія).

Льодолазіння

[ред. | ред. код]

У 2008 році захопився льодолазанням. У 2011 році посів 4-ту позицію у світовому рейтингу з льодолазіння. Бронзовий призер чемпіонату Європи [11], віце-чемпіон світу, призер етапів Кубка світу [12], бронзовий призер загального заліку Кубка Світу, 7 років поспіль входив у ТОР-10 світового рейтингу з льодолазіння [13]. Результати у міжнародних змаганнях 

  • 2011 — 3 місце — етап Кубку світу з льодолазіння, Кіров, Росія.[14].
  • 2012 — 3 місце — Чемпіонат Європи, Саас-Фі, Швейцарія.[15].
  • 2013:
    • 2 місце — Чемпіонат світу, Чеонгсонг, Корея.
    • 3 місце в загальному заліку Кубка миру з криголазання.[16].
    • 3 місце (командний залік) — Чемпіонат світу (швидкість), Кіров, Росія.
  • 2014:
    • 2 місце (командний залік) — Чемпіонат Європи (швидкість), Уфа, Росія.
    • 3 місце (командний залік) — Чемпіонат Європи (трудність), Уфа Росія.
  • 2015:
    • 2 місце — етап Кубка світу, Чеонгсонг, Корея.
    • 4 місце — Чемпіонат світу, Рабенштейн, Італія (командний залік, труднощі).[17].
    • 3 місце — Чемпіонат світу, Кіров, Росія (командний залік, швидкість).[18].
  • 2017:
    • 4 місце — етап Кубка світу, Дюранго, США[19].
    • 5 місце — етап Кубка світу, Чеонгсонг, Корея. [20].
  • 2019 :
  • 3 місце — фінальний етап Кубка світу, Денвер, США.[21].

Чемпіон України з льодолазіння:

Важкість: 2013, 2014, 2015, 2016.

Виховав чемпіонку Світу з льодолазіння серед юніорів (2019) [22] — Вікторію Голуб [23].

Автор та співавтор перших маршрутів для драйтулінгу в Криму: Кривава балка, Турецький грот, Фонтани [24].

Рекорди

[ред. | ред. код]

У січні 2020 року Валентин Сипавін проплив у каяку 1 км [25] на висоті 6377 метрів над рівнем моря в кратері вулкана і встановив новий світовий рекорд, потрапивши до Книги рекордів Гіннесса : «в компанії з австралійським мандрівником Деніелом Буллом[en] у кратерному озері найвищого у світі вулкана Охос-дель-Саладо в Південній Америці » [26].

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]

2017 — Почесний громадянин міста Чугуєва Харківської області [27].

Нагороджений почесними грамотами Харківської міської ради [28], Харківської обласної державної адміністрації.[29]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Сборная команда Украины по альпинизму — на Кавказе. alpclub.com.ua (рос.). 1 березня 2008. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 4 серпня 2020.
  2. ↑ Харьковчане третий год подряд чемпионы Украины и призёры международных соревнований. alpclub.com.ua (рос.). 18 листопада 2019. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 4 серпня 2020.
  3. ↑ Валентин Сипавин. AlpoMania.com (рос.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  4. ↑ https://www.guinnessworldrecords.com/world-records/421640-highest-altitude-kayaking#:~:text=The%20highest%20altitude%20kayaking%20is,Chile%2C%20on%204%20January%202020.
  5. ↑ https://fakty.com.ua/ua/videos/v-ekstremalnyh-umovah-ukrayinski-alpinisty-pidkoryly-najvyshhu-tochku-antarktydy/
  6. ↑ Українська експедиція підкорила найвищу точку в Антарктиді | ТСН 14:00 (укр.), процитовано 7 листопада 2023
  7. ↑ Українські альпіністи - експедиція вперше підкорила найвищу гору Антарктиди — online.ua. news.online.ua (укр.). 17 січня 2022. Процитовано 7 листопада 2023.
  8. ↑ Пятый харьковчанин покорил Эверест. city.kharkov.ua (рос.). 16 травня 2017. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 4 серпня 2020. [Архівовано 2022-02-24 у Wayback Machine.]
  9. ↑ ХАРЬКОВЧАНИН ВАЛЕНТИН СИПАВИН ВЗОШЕЛ НА ВТОРУЮ ПО ВЕЛИЧИНЕ ГОРУ МИРА. atn.ua (рос.). 27 липня 2021. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  10. ↑ Вторая украинская команда альпинистов поднялась на высочайшую вершину Северной Америки — Денали. 4sport.ua (рос.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  11. ↑ Кубок мира UIAA 2012 по ледолазанию общий рейтинг (PDF). theuiaa.org (рос.). 22 травня 2013. Процитовано 4 серпня 2020.
  12. ↑ Кубок мира UIAA 2017 по ледолазанию Durango, USA (PDF). theuiaa.org (рос.). 2 лютого 2018. Архів (PDF) оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2020.
  13. ↑ Кубок мира UIAA 2017 по ледолазанию общий рейтинг (PDF). theuiaa.org (рос.). 10 жовтня 2017. Архів (PDF) оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2020.
  14. ↑ 2011-Overall-World-Cup-Men-Lead (PDF) (англ.). Архів (PDF) оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  15. ↑ 2012-Overall-World-Cup-Men-Lead (PDF) (англ.). Архів (PDF) оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  16. ↑ 2013-Overall-Men-Lead (PDF) (англ.). Архів (PDF) оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  17. ↑ 2015-WorldChampionship-Team-Ranking (PDF) (англ.). Архів (PDF) оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  18. ↑ kirov-2015-team-ranking (PDF) (англ.). Архів (PDF) оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  19. ↑ Durango_Men-Lead-Final-Results (PDF) (англ.). Архів (PDF) оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2020.
  20. ↑ Cheongsong2017_MEN-LEAD-FINAL-RESULTS (PDF) (англ.). Архів (PDF) оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  21. ↑ /Denver-Men-Lead-2019 (PDF) (англ.). Архів (PDF) оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  22. ↑ U19-Oulu-Women-Lead.pdf (PDF) (англ.). Архів (PDF) оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  23. ↑ Виктория Голуб — чемпион Мира среди юниоров по ледолазанию! | Альпклуб. alpclub.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  24. ↑ Есть первые драйтулинговые маршруты на Украине / Новости ледолазания / Mountain.RU. www.mountain.ru (рос.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  25. ↑ Мария Солодовник (18-01-2020). Альпинист Валентин Сипавин: Чтобы попасть в Книгу рекордов, разбивал озеро на вулкане ледорубом. www.kp.ua (рос.). КП в Украине. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 4 серпня 2020. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |accessyear= (довідка)
  26. ↑ Елена Чернета (11 січня 2020). В кратер вулкана — на каяке: харьковчанин установил рекорд Гиннесса. www.kh.vgorode.ua (рос.). Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 4 серпня 2020.
  27. ↑ Видатні мешканці. Чугуївська міська рада (укр.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020. [Архівовано 2020-10-21 у Wayback Machine.]
  28. ↑ Ряд харьковчан награждён почётными грамотами горсовета. Харьковские Известия (рос.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020. [Архівовано 2020-10-21 у Wayback Machine.]
  29. ↑ Валентин Сипавин награждён Почётной грамотой ХОГА!. Альпклуб (рос.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сипавін_Валентин_Вікторович&oldid=43838392