Систанський басейн
Систанський басейн є внутрішнім безстічним басейном, охоплюючим значну частину південного заходу Афганістану і південного сходу Ірану, один з найпосушлівіших регіонів планети. Його сточище є мережею річок стікаючих з високогірй Афганістану в прісноводні озера и болота, і далі до Афганської солоної улоговини Гауді-Зира, частини великого Систанського річкового басейну. Річка Гільменд, найбільша річка басейну, має снігове живлення з снігових вершин Гіндукушу. [1][2]
Економіка регіону базується на сільському господарстві, тому вельми важливим є кількість опадів і танення снігів у горах для підтримки Систанського басейну і болотних угідь. Велика посуха останніх років погано вплинула на добробут населення.[1]
Систанський басейн заселений більш як 5 000 років. Тут знайдено поселення Шахр-і-Сохта побудоване в 3 100 до Р.Х., на колишньому річищі Гільменда, яке змінилось через кліматичні зміни та річкові наноси. Канг і Зарандж в середньовічному Афганістані були великими культурними осередками, зараз засипані піском. У Дашт-е-Марго і Чахансур залишки іригаційних систем в тому числі і каналів, більшість каналів замулені. Зараз область мало населена.[1]
- ↑ а б в History of Environmental Change in the Sistan Basin 1976 - 2005 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 20 липня 2007.
- ↑ Restoration, Protection and Sustainable Use of the Sistan Basin. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 20 липня 2007.