Ситняг болотяний
| Ситняг болотяний | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Осокові (Cyperaceae) |
| Рід: | Ситняг (Eleocharis) |
| Вид: | Ситняг болотяний (E. palustris)
|
| Біноміальна назва | |
| Eleocharis palustris | |
Ситняг болотяний[1], ситняг болотний[2] (Eleocharis palustris) — невелика рослина родини осокові.
Заввишки 10–50 см із дуже галузистим кореневищем, від якого відходять темно-зелені вертикальні пагони. Широко розповсюджений вид. Стебла розвиваються пучками, тому зарості можуть нагадувати щітку.
Поширений у більшій частині північної півкулі від Азорських островів, Канарських островів і Північної Африки до Ісландії й по всій Європі на схід, через Близький Схід, Непал, Пакистан, Кавказ, Казахстан та Монголію до Сахаліну, Японії й Китаю. Також проживає по всій Північній Америці від Аляски до Гренландії і на південь, до східної частини Мексики. Зростає на мілководдях і по берегах водойм, по канавах, сирих дорогах, на луках, ситняг болотний утворює темно-зелені зарості.
Худоба їсть цю рослину неохоче, у вигляді сіна — краще.
- ↑ Eleocharis palustris // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 420.
- Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — X.: Фактор, 2011. — 208 с. — C. 86
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) (англ.)
|
Це незавершена стаття про осокові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |