Сичик-горобець бурий
| Сичик-горобець бурий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Glaucidium parkeri Robbins & Howell, 1995[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Си́чик-горобе́ць бурий[3] (Glaucidium parkeri) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[4]. Мешкає в Андах. Вид названий на честь американського орнітолога Теодора Паркера III[en][5].
Довжина птаха становить 14-14,5 см. Забарвлення існує у двох морфах: поширеній коричневій і рідкісній рудій. Верхня частина голови сірувато-коричнева, поцяткована білими плямами, на скронях білі плями. На потилиці є дві темних плями, що нагадують очі і слугують до відлякування і обману. Спина і надхвістя темно-коричневі, хвіст чорнуватий, поцяткований білими смугами. Нижня частина тіла біла, поцяткована широкими тьмяними рудувато-оливково-коричневими смугами. Очі жовті, дзьоб жовтувато-зелений, лапи жовті[6].
Бурі сичики-горобці мешкають на східних схилах Анд на крайньому південному заході Колумбії, в Еквадорі і Перу, можливо, також на північному заході Болівії. Вони живуть у вологих гірських і хмарних тропічних лісах, зустрічаються переважно на висоті від 1450 до 1975 м над рівнем моря. Бурі сичики-горобці живляться переважно комахами та іншими безхребетними, а також дрібними птахами, плазунами і ссавцями. Гніздяться в дуплах дерев, часто використовують покинуті дупла дятлів. В кладці від 2 до 4 яєць.
- ↑ BirdLife International (2016). Glaucidium parkeri.
- ↑ Robbins, M. B. & S. N. G. Howell. A new species of pygmy-owl (Strigidae: Glaucidium) from the eastern Andes. „The Wilson Journal of Ornithology”. 107 (1), ss. 1–6, 1995.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 червня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 292. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Chaparro-Herrera, S.; Córdoba-Córdoba, S.; López-Ordoñez, J.; Restrepo-Cardona, J.; Cortes-Herrera, O. (2017). Neotropical Owls. Springer International Publishing. с. 362. doi:10.1007/978-3-319-57108-9_9.
- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |