Скандраков Сергій В'ячеславович

Скандраков Сергій В'ячеславович
Скандраков Сергій В'ячеславович
біл. Сяргей Вячаслававіч Скандракоў
Народився	21 жовтня 1896; Мглин, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер	2 серпня 1953 (56 років); Караганда, Казахська РСР, СРСР
Країна	Білоруська РСР
Діяльність	журналіст, політик, агроном
Alma mater	Мінська чоловіча гімназіяd, Слуцька гімназія і Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва (1906)
Знання мов	білоруська
Заклад	Q122965824?, Білоруський державний університет, Білоруська сільськогосподарська академія, Q123018612? і Scientific and Practical Center for Agriculture of the National Academy of Sciences of Belarusd
Членство	Мінське товариство аматорів красних мистецтвd і Q13031620?
Партія	Білоруська соціалістична громада
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Життєпис

Навчався в Слуцькій і Мінській гімназіях, закінчив Московський сільськогосподарський інститут (1906). Брав участь в роботі Мінського товариства любителів витончених мистецтв. Публікувався в газеті «Мінський листок». Під час революції 1905—1907 був членом Мінського комітету Білоруської соціалістичної громади, редактором-видавцем газети «Голос Білорусі» (1 номер вийшов 1 січня 1906 в Мінську, заборонена владою), де опублікував свій революційний твір «Казка про голих і соболині шуби», вірші білоруською мовою Францішека Богушевича і Янки Лучини. Один із засновників книжкового товариства «Мінчанин».

У 1907–1910 в мінських газетах друкував політичні казки.

З 1911 — директор Красноградської дослідної станції в Полтавській губернії, з 1921 —білоруської агрономічної станції в Банцеровщині, професор БДУ, БСГА. Працював у Інституті білоруської культури (1923–1925, відповідальний секретар Центрального бюро краєзнавства) і Біл НДІ сільського та лісового господарства. Був заступником голови Білоруського Вільно-Економічного товариства при Білоруському державному політехнічному інституті (1921–1922).

6 липня 1930 заарештований органами ДПУ БССР у справі «Спілки визволення Білорусі»^[1]. Засуджений за постановою колегії ОДПУ СРСР 10 квітня 1931 за «шкідництво і антирадянську агітацію» до 5 років позбавлення волі. Покарання відбував у Ярославлі. Звільнений 15 листопада 1934^[2]. Після звільнення працював на наукових і педагогічних посадах в Ярославлі, Мічурінську, Душанбе, Алматі, Караганді. Реабілітований судовою колегією у кримінальних справах Верховного суду БССР 15 листопада 1957.

Автор оповідання «Аграном Сэрадэля» (1924), науково-популярних нарисів з агрономії, статей з краєзнавства. Був добре знайомий з Янкою Купалою і Якубом Коласом, листувався з Володимиром Короленком.

Сергій Скандраков став прототипом для образу вченого Кандаковича в трилогії Якуба Колоса «На росстанях» («На роздоріжжі»)^[3].

Був одружений, мав дитину^[2].

Білоруська енциклопедія: У 18 т. Т. 14: Рэле — Слаявіна / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн, 2002. — 512 с.: іл. ISBN 985-11-0238-5 (т. 14), ISBN 985-11-0035-8 . С. 434

↑ Моряков Л. В. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. Т. 2. — Минск, 2003. — ISBN 985-6374-04-9.
↑ ^а ^б Моряков Л. В. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. Т. 3. Кн. 2. — Минск, 2003. — ISBN 985-6374-04-9.
↑ Скалабан В. Па слядах Сяргея Мглінскага // Мастацтва Беларусі.. — 1986. — № 11 (28 грудня).

Скандраков Сергій В'ячеславович // Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія i культурныя дзеячы Беларусі. 1794—1991.