Перейти до вмісту

Скачков Семен Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Скачков Семен Андрійович
Народився30 січня 1907(1907-01-30)
Харків, Російська імперія
Помер24 лютого 1996(1996-02-24) (89 років)
Москва, Росія
ПохованняТроєкуровське кладовище
Країна СРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьполітик
Alma materНТУ «ХПІ»
Знання мовросійська
ЧленствоЦК КПРС
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки

Семен Андрійович Скачков (29 січня 1907(19070129), місто Харків — 24 лютого 1996, місто Москва) — радянський діяч, голова Державного комітету РМ СРСР із зовнішніх економічних зв'язків. Герой Соціалістичної Праці (28.01.1977). Депутат Верховної Ради СРСР 3—10-го скликань (у 1950—1984 роках). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1971 роках. Член ЦК КПРС у 1971—1986 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 29 січня 1907(19070129) року в родині робітника в місті Харкові.

З 1921 працював кур'єром, підручним слюсаря. З 1922 року — слюсар паровозоремонтного заводу, учень технікуму.

У 1924—1930 роках — студент Харківського механіко-машинобудівного інституту.

У 1930—1941 роках — змінний інженер, помічник начальника цеху, заступник начальника цеху, начальник ковальсько-штампувального цеху, заступник начальника відділу, головний металург Харківського заводу № 183 (паровозобудівного заводу).

Член ВКП(б) з 1936 року.

З березня 1941 року — парторг ЦК ВКП(б) Харківського заводу № 183 імені Комінтерну. Під час німецько-радянської війни разом із заводом був евакуйований до міста Нижній Тагіл Свердловської області РРФСР. У 1941—1945 роках — парторг ЦК ВКП(б) Уральського вагонобудівного заводу імені Комінтерну в Нижньому Тагілі.

У 1945—1946 роках — директор Ленінградського дизельного заводу № 800.

У 1946—1949 роках — директор Уральського вагонобудівного заводу в Нижньому Тагілі.

У 1949—1954 роках — директор Челябінського тракторного заводу.

У 1954—1957 роках — 1-й заступник міністра транспортного машинобудування СРСР.

31 травня 1957 — лютий 1958 року — голова Ради народного господарства Харківського економічного адміністративного району.

20 лютого 1958 — 5 липня 1978 року — голова Державного комітету Ради Міністрів СРСР із зовнішніх економічних зв'язків. 5 липня 1978 — 27 травня 1983 року — голова Державного комітету СРСР із зовнішніх економічних зв'язків — міністр СРСР.

З травня 1983 року — персональний пенсіонер союзного значення у Москві.

Помер 24 лютого 1996 року. Похований на Троєкурівському цвинтарі.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]